В Україні людям з інвалідністю, щоб стати мамою чи татом, доводиться долати складний шлях: від безнадійних діагнозів і недоступних лікарень до осуду оточення. А такі звичайні й банальні речі, як прогулянка на візку із дитиною для мами, яка теж на візку — часто недоступні мрії.
Як вдалося після викидня та безнадійного діагнозу киянці Юлії, прикутій до інвалідного візка, завагітніти? Чому сім років знадобилось Валентину з інвалідністю з Луцька, щоб стати батьком двійнят.
Уляна та Віталій одружилися ще 8 років тому. Увесь цей час вони мріють стати батьками, але мають інвалідність: Уляна впала з мотоцикла, а Віталій невдало пірнув у воду.
"Проблема не тільки психологічна, багато медичних питань, архітектурної недоступності", — каже подружжя.
Поки етап батьківства не настав вони домагалися у забудовника встановлення пандусу в будинку. Нині своїм досвідом діляться в мережі і тренують свої батьківські уміння із домашнім улюбленцем.
Інша героїня — 37-річна Юлія, чотирнадцять років тому травмувалася в ДТП. Упродовж 10 років вона з чоловіком мріяла про власну дитину. Наважилися, коли вже було власне житло, втім, мрія втілилася в життя не одразу.
"Перша вагітність зірвалася на 11-му тижні. Депресія, плакала. Важко було, я працювала з психологом", — пригадує дівчина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Центральний ринок Луцька працюватиме в суботу та неділю
Проте, після втрати лікар заявив, що у пари не вийде народити дитину. Пояснив усе порушеннями в організмі. Відтоді подружжя відвідало багато клінік і нарешті цьогоріч Юлія пішла на довгоочікуване УЗД малюка.
"Для нас це щастя. Вадим плакав, коли дізнався. Плакали разом, що нарешті до цього прийшли", — каже дівчина.
Втім, Юлія зізнається, що має деякі страхи щодо виховання дитини. Проте допомагати їм обіцяють дідусі й бабусі.
"Страхи, як ми будемо справлятись із дитиною. Поки лежить — можна, а коли він буде бігати, повзати... У Вадима теж інвалідність, теж фізичні обмеження, не може нагнутися, щоб взяти щось із підлоги", - зазначає дівчина.
Детальніше - у сюжеті ТСН.
