Про це пише "Вголос".
Початок інформаційного проникнення
Ще якихось тридцять років тому, гомосексуалів на Заході вважали чудернацькими збоченцями, а їх стереотипним образом був бар «Голуба устриця» з комедійного фільму «Поліцейська академія». Однак на початку 2000-их ЛГБТ спільноти використовуючи ліберальні ідеї, фемінізм та постмодерністську філософію, зуміли шляхом лобіювання інтересів добитися не лише легалізації та визнання, але й в деяких країнах навіть привілейованого статусу та «позитивної» дискримінації більшості. Бачачи успіх гомосексуалістів, - людей, які добилися особливих прав лише тому, що займаються гомосексуальним статевим актом, їх приклад почали наслідувати й інші збоченці, зокрема педофіли, які почали інформаційну кампанію своєї легалізації і вже добилися деяких успіхів.
В країнах Європи почалася низка заяв науковців, психологів та громадських активістів, які виправдовують педофілію, як явище, до якого слід ставитися толерантно. Нещодавно, на відомій міжнародній конференції TED (Technology Entertainment Design) студентка-медик з Вюрцбурзького університету Міріям Гейне (Mirjam Heine) виступила з тезами, в яких заявила, що педофілія є «природною сексуальною орієнтацією, як і гетеросексуальність». Згідно з «останніми дослідженнями», педофілія є незмінною сексуальною орієнтацією. Ніхто не може перестати бути ним. Ніхто не може вплинути на свою орієнтацію і не відповідальний за неї. Тож педофіли не здатні змінити свої сексуальні вподобання. Різниця між педофілією та іншими сексуальними орієнтаціями полягає в тому, що вживання цієї сексуальної орієнтації закінчиться катастрофою», - сказала активістка.
«Cуспільство повинно подолати негативні почуття до педофілів і «ставитися до них з такою повагою, з якою ми ставимося до інших людей», — сказала Гейне. «Ми повинні прийняти, що педофіли є людьми, які не вибрали свою сексуальну орієнтацію» - зауважила доповідачка, і зазначила, що йдеться насамперед про їхні думки та почуття, а не про дії. І наголосила, що «Ми повинні відрізняти педофілію та розбещення дітей. Ми не повинні збільшувати страждання педофілів, виганяючи їх та знущаючись над ними».
Доповідачка засудила сексуальне насильство над дітьми і наголосила на потребі карати за сексуальні злочини щодо малолітніх, однак де-факто, задекларувала теоретичне виправдання мотивів такого насильства. А спроба теоретичного виправдання явища є першим кроком до його легалізації, як це було з гомосексуалізмом. Якщо мотиви та почуття педофілів є «вродженою природною орієнтацією», то залишається лише один крок до легалізації таких людей, відміни кримінального переслідування та надання їм прав, близьких до гомосексуалістів.
«PNVD вимагає знизити вікову межу для дітей, яким дозволено вступати в сексуальні відносини (з 16 до 12 років), легалізувати важкі наркотики, дитячу порнографію»
«Є така партія!»
Однак доповідь на науковій конференції Міріям Гейне не стала єдиною в інформаційній кампанії легалізації педофілів. Подібні теми вже кілька років порушують американські психологи та європейські політики. Ще в 2004 у Нідерландах виник рух "Милосердя, воля і розмаїтість" (PNVD), який був офіційно зареєстрований як політична партія на початку червня 2006 року. PNVD вимагає знизити вікову межу для дітей, яким дозволено вступати в сексуальні відносини (з 16 до 12 років), легалізувати важкі наркотики, дитячу порнографію, порнографію в денному телеефірі, секс із тваринами, а також дозволити голландцям ходити вулицями без одягу.
У Нідерландах, де дозволено легкі наркотики, проституцію, одностатеві шлюби, громадяни були шоковані появою нової партії. Її навіть пробували заборонити судовим шляхом, однак Гаазький суд відхилив позов про заборону партії PNVD, яка відстоює права педофілів у Голландії. Суддя підкреслив, що партія педофілів не винна ні в якому злочині, так що питання про її політичне майбутнє повинні вирішувати голландські виборці. "Віддавати своїх дітей педофілам чи ні, вирішать самі виборці", - сказано у судовому рішенні.
Наразі європейські педофіли ведуть лише інформаційну кампанію за своє суспільне визнання, і їм вдалося привернути до себе неабияку увагу. Той факт, що доповідь Міріям Гейне стала популярною новиною у випусках новин більшості країн, засвідчує, що ця тема піднімає в суспільстві гострий резонанс, а це вже перше правило реклами та просування будь-якого товару. І хоча навіть організатори конференції, побоюючись осуду, видалили відео з доповіддю Гейне, однак користувачі Інтернету його продовжують поширювати.
Союзники педофілів
У своїй боротьбі за легалізацію педофіли можуть заручитися також і підтримкою потенційних союзників - лібералів, феміністок та ЛГБТ-спільнот, які мають потужне лобі в структурах ЄС, медіа та фінансову підтримку урядів багатьох країн. Сексуальна свобода, в тому числі й педофілів - це якраз один з тих концептів, поруч з правами ЛГБТ, який випливає з базових принципів ліберальних та феміністичних партій, які визначають європейський політичний дискурс. Якщо ж визначати, хто має право на рівність, а хто – ні, тоді частині суспільства доведеться відмовити у реалізації їхніх особистих прав, що не може вважатися демократичним. А оскільки свобода і демократія – базові принципи євроатлантичної цивілізації, то якщо ми за рівність – тоді маємо толерувати й гомосексуалізм і відповідно й педофілію.
Чому любов одних називають нормальною, а любов інших – аморальною? І хто має право визначати і диктувати іншим, що є нормальним, а що ні?» – кажуть ліберали. На думку прихильників лібералізму, суспільне ставлення до людини залежно від її сексуальних уподобань має бути таким самим, як наше ставлення до людей, які люблять чай з однією або трьома ложечками цукру. Якщо більшість любить дві ложечки цукру, то як потрібно ставитися до людей, які люблять не так, як ми? У цьому випадку більшість толерує смаки і вподобання деяких категорій людей, тоді чому не толерує інших уподобань? За таким принципом, до камінг-ауту (публічного оголошення) гея чи лесбіянки треба ставитися так само, як до філателіста, хокеїста, любителя індійської йоги чи фана тернопільської «Ниви» – адекватно сприймати їхні зацікавлення й не ображати їх за це.
«Одним з пунктів педофілів є подолання професійної дискримінації, щоб їм без огляду на орієнтацію було гарантоване цілком демократичне право працювати вчителями в молодших класах шкіл»
А поки більшість українців обурюють аморальністю самого факту підняття такої теми, низка соціальних мереж, зокрема Instagram та Facebook почали блокувати користувачів за антипедофільські пости в мережі, трактуючи їх як «мову ненависті» та обмеження прав людей в залежності від їх орієнтації. Тобто педофіли вже добилися певних успіхів на своєму шляху, і судячи з темпів розвитку аналогічного ЛГБТ-руху, цей процес не зупиниться, доки не досягне своїх кінцевих цілей. А нереалізованих цілей у педофілів є ще багато.
Одним з пунктів педофілів є подолання професійної дискримінації, щоб їм без огляду на орієнтацію було гарантоване цілком демократичне право працювати вчителями в молодших класах шкіл чи вихователями в дошкільних закладах. Адже ж не можна відмовляти людині в прийомі на роботу через її особисті вподобання, які, безумовно, не стосуються її фахового аспекту та професійності. Ви ж не відмовите у прийомі на роботу вчителю, який після роботи любить чай з трьома ложечками цукру, то чому для інших уподобань слід робити виняток?
«Хто буде наступним? Зоофіли, некрофіли чи ще якась вигадлива група збоченців?»
Тож ми сьогодні є свідками появи нової політично активної соціальної категорії «жертв дискримінації», які вже за якихось 10-20 років можуть стати привілейованою та захищеною державою суспільною групою. Всі тенденції розвитку «сексуальної рівності» цілком можуть втілити ці поки що лише інформаційні гасла в реальність. Цікавою ілюстрацією після ймовірної реалізації педофілії, може бути приклад судового рішення в Німеччині щодо грошової компенсації у 80 тис. євро громадянину, який у минулому був відправлений нацистами в концтабір за гомосексуалізм. Сучасна держава взяла на себе зобов’язання компенсації гомосексуалістам за минулі невизнання та дискримінацію. Можливо й з педофілами так станеться, і через кілька десятків років Україна, наслідуючи європейський досвід, виплатить з грошей платників податків величезні грошові суми педофілам, яких колись судили за розбещення дітей, вибачившись перед цими «дисидентами» та «в’язнями сумління»?
Приклад успіху ЛГБТ вказав шлях й для інших категорій збоченців, зокрема й педофілів, які проте, є не єдиними у списку бажаючих добитися ліберальних привілеїв. Хто буде наступним? Зоофіли, некрофіли чи ще якась вигадлива група збоченців? Очевидно одне, що будь-яку дурницю, яку вважатимуть модною брюссельські бюрократи, вітчизняна корумпована влада завтра буде впроваджувати як обов’язкову і для України, поки думка Брюсселя та МВФ для них важливіша, аніж думка українського народу.