Із приходом осені у луцькому зопарку не поменшало роботи чи відвідувачів. Сонячний вересень досить вправно маскується під затяжний кінець літа - зміну пори року видають хіба прохолодні ранки та вечори, - пише ВолиньPost.
Бабине літо своїми ще теплими, але вже не пекучими сонячними променями, огортає лебедів та пеліканів, які ніжаться на березі.
Сумні верби, схилені над водним плесом у зоопарку, починають вбиратися у жовте, але мешканцям зоопарку, здається, ще не пахне осінню - хіба у вольєрах по-літньому яскравих ара та метушливих носух вже де-не-де лежить пожовкле листя, принесене осіннім вітерцем.
Білки активно чубляться у клітках, папуги зустрічають гостей голосним співом, а рись залюбки бавиться із працівниками звіринця.
Та чи не найбільше пасує рудий листяний килим, який повільно, але впевнено розширює межі, хитрим лисицям, хутро яких вправно маскує пухнастих на тлі осені.
Поки тепло та сонячно, звірі, здається, на повну насоложуються сонячним і теплим вереснем - особливо це помітно у вольєрах із хижаками. Леви ліниво розлягаються на нагрітому камінні, а ведмеді навпаки - приймають водні процедури.
