12 липня закінчується Петрів піст і українці святкують День апостолів Петра й Павла або як в народі казали "Пе́тра".
До свята прибирають будинки - підбілюють та підфарбовують їх. В приміщенні вивішують вишиті рушники. На церковну службу йдуть з квітами й віночками з червоними маками.
Готують традиційну страву мандрики. Це спечені коржики з пшеничного тіста. Їх місять із зібраного під час Петрівки згущеного молока, перевареної сироватки, сиру та яєць.
Назву пов'язують з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла. В них зозуля вкрала одного "мандрика" і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Люди казали, що зозуля "мандриком подавилася". Якщо її кування чути було й після Петра - це вважали на нещастя.
До Петра роблять перші зажинки. Печуть і освячують в хліб з нового урожаю - навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
День Петра і Павла слід присвятити доброті, духовним справам.
У цей день не можна працювати на землі, дозволено тільки робити дрібні побутові справи.
Категорично забороняється вінчатися у церкві, сваритися, лаятися і навіть думати про погане.
У свято не можна їсти ягоди і фрукти, зібрані в нинішньому році. Вважається, хто не послухався цього правила, накликає на себе біди і недуги.
Скуштувавши фруктів і ягід врожаю цього року, потрібно йти в храм. Там пригостити фруктами і ягодами жебраків, або віднести ці дари природи на могили померлих.
