Переступлю поріг
і почну тихенько ходити.
Я намагатимусь
пройти повз і не розбудити.
Кажуть, в любові сила,
але дарма я її впустила.
Нащо мені така,
гляньте, що вона наробила?
Знов ця терпка печаль,
де у ній мораль
і усе таке?
Я не скажу на жаль,
бо мені не жаль,
жаль - що це таке?
Так, знаю, що було
достатньо часу напередодні.
Та не сьогодні.
Ні не сьогодні.
Тільки, чуєш, не сьогодні.
