image
1 Лютого 2018 | 19:42

«Пісня на ніч. Сніги, сніги. Володимир Вермінський»

Слова і музика: Олександр Смик.
Виконує: Володимир Вермінський (альбом «Відлуння криївки»)
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=J9GNyR8nE3E[/embed]
Не плакав не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.
А далі – ешелони, дикі вежі,
Колючий дріт етапних таборів,
Ведмежий край, за небокрай – безмежжя,
Де кожен погляд свічкою горів...
Приспів:
Сніги, сніги... Червоне, чорне, біле...
Сибірських рік закуті береги...
Сніги, сніги мене заговорили
Усе життя спокутувать борги.
Скулили пси, і кулі голосили,
Якщо є диво – це одне із див:
Не знаю, де набралась вовча сила,
Не відаю, як тільки я дожив...
Не плакав, не боявся, не жалівся
Від тих часів студеної пори.
Старий я, щоб іти тепер в криївки,
Та знову розпинають прапори...
Приспів.
Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.
Приспів.
Сніги... Сніги...

Вас також може зацікавити