Валерій Маренич. Живе наша мова.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=fjAyzWyE9Yk[/embed]
І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє вливала,
Як мама любов в моє вливала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє вливала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як татова мудрість мене осявала,
Як татова мудрість мене осявала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала
І слово лилося, і пісня лунала,
Як мудрість дідусева в душу лягала,
Як мудрість дідусева в душу лягала.
Мій корінь глибоко в роду проростає,
То й мова квітує і пісня лунає,
То й мова квітує і пісня лунає.
Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.
Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.
Живе наша мова!
