Про це пише ВолиньPost.
Фото підписані «газова атака на Волині», «австрійські солдати в газозахисних масках». Все не випадково, адже під час війни активно використовували отруйні гази проти противника, цю війну навіть називали «війна хіміків». Волинь не стала виключенням.
Під час Першої світової війни була розроблена тактика позиційної війни. При такому нападі наступальні операції стають неефективними і обидві сторони знаходяться в патовій ситуації. В результаті, для прориву оборони противника стали застосовувати хімічну зброю.
Застосування отруйних газів в Першій світовій війні було чимось особливим. Діапазон дії отруйних речовин був дуже різний. Від просто сльозогінного газу до смертельно отруйних, як хлор і фосген.
Смертельний потенціал газу становив тоді лише 4% смертей від загальної кількості уражених. Проте, частка смертельних випадків була високою, а газ залишався однією з головних небезпек для солдатів ворогуючих армій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Еверимія, Февронія, Мокій: як у Луцьку 130 років тому дітей називали
Першими отруйні речовини застосували французи в серпні 1914 року: це були 26-мм гранати, наповнені газом. В 1915 році першими смертельний газ використали німецькі військові, ним був хлор. Німецькі хімічні компанії BASF, «Гегст» і «Байєр» (які сформували конгломерат ІГ Фарбен в 1925 році) виробляли хлор в якості побічного продукту отримання барвників. У співпраці з Фріцом Габером з інституту Кайзера Вільгельма в Берліні вони почали розробку методів застосування хлору проти ворожих окопів.
Фосген, як хімічна зброя, перевершував хлор більшою, в порівнянні з останнім, токсичністю. Потенційним недоліком фосгену вважалося те, що симптоми отруєння їм іноді наступали лише через 24 години після вдихання. Це давало можливість солдатам, отруєним фосгеном, продовжувати деякий час вести бойові дії. З іншого боку, на наступний день ці солдати вмирали або ставали інвалідами.
У широких масштабах хімічну зброю було застосовано російською армією влітку 1916 року під час Брусилівського прориву. Дії хімічної зброї показали свою високу ефективність при придушенні артилерійських батарей супротивника. Польовий генерал-інспектор артилерії телеграфував начальнику ГАУ, що в травневому і червневому настанні 1916 р хімічні 76-мм снаряди «надали велику послугу армії». Можливо знайдені фото з Волині, якраз із 1916 року і ілюструють вище згадану хімічну атаку російської армії.
Джерело фото: Österreichisches Staatsarchiv
Тетяна Яцечко-Блаженко
