Волинські археологи розпочали вивчати рештки будови, яка, ймовірно, належала до комплексу луцького Хрестовоздвиженського братства.
Про це повідомляє сайт suspilne.media.
На цьому місці в 1920–1930 рр. розташовувалась невідома будівля. Від неї залишився тільки підвал. Поки що розчистили дверний проріз та двері. Куди вони вели – ще незрозуміло.
Керівник археологічної експедиції Віктор Баюк каже, що кладка із цегли-пальчатки та іншої цегли, яку вивчатимуть. Основним завданням є дослідження об’єкта. Для цього викачують воду з підвалу. «Ніби рівень води поступово знизився. Звісно, це тільки в цьому невеликому окремому приміщенні, бо викачати всю воду з-під монастиря – необхідна інша технологія і зовсім інші машини», – зазначив дослідник.
Зараз у будинку колишньої обителі, де розташовано Музей братства, затоплене підземелля, на стінах – грибок, а зі стелі осипається штукатурка. Як розповів намісник Луцького братського Хрестовоздвиженського монастиря ігумен Никодим, дому понад 400 років. Це найстаріша мурована будівля в місті, яка збереглася.
За результатами досліджень археологи нададуть рекомендації органам влади, як урятувати монастирський комплекс Луцького Хрестовоздвиженського братства, котрий перебуває в аварійному стані, повідомив В. Баюк.
