Тільки його мальовничість загубилась відразу після того, як Іван Тищук прибув на місце відпочинку.
Побачене - шокувало, чим і поділився чоловік на своїй сторінці у соціальній мережі facebook.
Неподалік міста Каменя-Каширського знаходиться мальовниче озеро Ольблє (Лука). Воно розташоване на території двох сіл Грудки та Осівці. Озеро Ольблє природного походження глубиною до 8 метрів, має чисту без запаху воду, що живиться підземними водами, а можливо і джерелами. В озері живе велика різноманітність риб та раки, що дуже приваблює до себе рибалок у тому числі і мене.
Дві неділі назад приїжджав на це озеро у святковий день зранку порибалити. Зупинився на центральному пляжі Грудківської сторони, де знаходяться альтанки для відпочинку і дитячий майданчик. Цей пляж розміщений майже в центрі села неподалік сільського клубу, школи, магазина… В одній з альтанок на столі побачив купу недоїдків від кавуна, дині, стакани, порожні пляшки та інше сміття, що вже розлетілось від альтанки на пару метрів. Але саме більше вразило те, що біля альтанки за 5 метрів вздовж дороги стоїть два смітника, далі через кожних 20 метрів, ще два. Це яка «свинота» сиділа, що після себе не прибрала сміття та не викинула в смітник, що знаходиться поряд…? І це я бачив таке не один раз. Далі стаю неподалік на озері і вирішую спостерігати за даною альтанкою. За 5 годин повз альтанку пройшло понад 20 чоловік (місцеві рибалки, пастухи, місцеві жителі) і ніхто не підійшов не прибрав сміття. Тільки один чоловік, «місцевий підприємець», порившись в недоїдках на столі забрав порожні пляжки, при цьому сміття залишив на столі і пішов. В кінці моєї рибалки стаю і прибираю територію альтанки. «Самому стидно стало за таких людей…, а поряд дитячий майданчик, і що побачать малі діти коли туди прийдуть…»
І знову ж таки позавчора зранку на свято Спаса я приїжджав на це озеро і побачив подібну «картину» з сміттям біля альтанок. По дорозі ще зупинився біля місцевого клубу, церкви, меморіалу. Коли зупинився – «ЖАХНУВСЯ» - порожні пляжки, стакани різне сміття було кругом. Мені зразу здалося, що на пам’ятнику полеглим односельчанам (меморіалі) скульптура засмученої дівчини, яка присіла перед могилами, тримаючи в руці квітку плаче від побаченого… Дивіться все на фото. І це все місцеві жителі бачили коли йшли зранку до церкви.
В озері на мілині та на березі знаходиться багато порожніх пляшок (деякі з них розбиті), сміття. Господарі будинків, територія яких прилягає до озера встановили для себе кладки, і коли ловиш біля їх то відразу вони стають господарями берега – там не закидай, там стоїть моя донка, моя раколовка (раніше сітка), а коли питаєшся за сміття на березі та у воді – це не моє…
Ще один приклад «такого» виховання я спостерігав взимку, коли дорослі місцеві рибалки на кризі зігріваються оковитою, після цього залишають пусті пляжки і сміття. Відповідно весною коли крига розтає все падає на дно.
Напевно кожен з Нас може також навести пару таких ганебних прикладів поведінки. Це все такий наший менталітет, наше виховання. І сьогодні ВЖЕ треба піднімати питання правильного виховання молоді та дорослих на заняттях у дитячому садочку, шкільних уроках, різних масових заходах, у колі друзів, батьківських зборах, сесіях сільських рад у кожному селі та місті…
Р.S. На даний час в Україні одним з головних напрямків виховання молоді є національно-патріодичне виховання. На одному з регіональних семінарів-практикумів з національно - патріотичного виховання, де я був активним учасником, піднімалось питання з якого часу потрібно починати виховувати дитину, щоб вона любила та захищала свою країну, природу, поважала дорослих та ближніх, дійсно стала Патріотом своєї України. Ну і відповідь: - «З того часу коли народиться його батько». Тому ще Нам довго прийдеться спільно виховувати нашу молодь до «Європейського менталітету»…, - йдеться у дописі Івана.
