У Луцьку презентували збірку спогадів репресованого волинянина, відомого громадського діяча, педагога, диригента й композитора Ростислава Кушнірука «А ми тую червону калину підіймемо…».
Про це повідомляє «Волинь».
У цьому томику на понад 300 сторінок вмістилося дуже багато болю, боротьби, віри в людей та любові до рідної землі. Йому було 11, коли він доєднався до борців — членів ОУН. У підпілля пішов брат, а юний Ростислав допомагав йому. За це родину Кушніруків жорстоко покарали, виславши на Сибір.
У підпілля пішов брат, а юний Ростислав допомагав йому. За це родину Кушніруків жорстоко покарали, виславши на Сибір.
Ось як описує прощання з рідною землею автор:
«Ще у 1941-му році батько косив конюшину на полі, вилетіла пташка, сучка — за нею. Батько не встиг зупинити коней, як косаркою відтяло їй ліву ногу. Ми з братом пішли і принесли її додому. Брат перев’язав, а я дуже плакав… А зараз, навпаки, вона плакала за нами. І, здавалось би, що ця тваринка відчуває? А на виїзді вже чекали підводи з іншими невільниками».
Учасники хорової капели «Посвіт» називають свого керівника маестро.
Реабілітували волинян через 14 років. Усе життя Ростислав Кушнірук працював задля відродження української культури, зокрема, він заснував і багато літ очолював народну аматорську хорову капелу «Посвіт». До речі, під час презентації книги лунали пісні, написані Ростиславом Григоровичем. На захід прийшли представники влади та багато друзів громадського діяча.
Серед них — народний депутат України V та VІ скликань Володимир Карпук. Він зазначив, що пишається тим, що живе в один час із такою людиною, як автор презентованої книги.
— Ваші життєписи треба вивчати в школі, бо нині пробують підмінити наших героїв: поряд з портретами Лесі Українки і Тараса Шевченка розміщують фото Монатіка. Тому ця книжка — це наш приклад і наш орієнтир, — наголосив пан Володимир.
Щоправда, навряд чи українські школярі зможуть прочитати твір Ростислава Кушнірука, бо виданий він дуже малим накладом. Про це у своїй промові говорив редактор газети «Волинь» Олександр Згоранець.
— Ростиславе Григоровичу, коли ви мені вперше показали книжку, у мене затрусилися руки. Мені стало соромно за Волинський край із мільйонним населенням. Тираж — 50 примірників. Тут сидить більше людей у залі. Наступні півсотні книг ми надрукуємо за кошти нашої редакції, — підсумував керівник найпопулярнішого видання краю.
Долучитися до хорошої справи пообіцяв заступник директора Луцької міської лікарні Володимир Шендибило. Він наголосив:
«Такі книжки мають видаватися більшим тиражем і виховувати молоде покоління!».
Усіх інших благодійників, хто долучиться до цієї справи, ми обов’язково назвемо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Собор волинських святих та актовий день ВПБА відзначили в Луцьку
