Росіяни починають піднімати запаси танків Т-62 для того, щоб кинути їх у бій в Україні. Це зумовлено значними втратами моделей Т-72, 80 і 90. За місяць знищено стільки ж танків скільки за всю афганську війну. А це приблизно 10 років.
Що це за машини?
Розробляли їх наприкінці 1950-их років як відповідь на британськ Chieftain і американські M60. На базах зберігання деякі екземпляри вже мають 60 років від виготовлення. Їх виробляли загалом до 1975 року. З 1983 року частину машин модернізували (система керуванням вогнем і захист). Так «з»явилися" Т-62М.
Т-62 використовувалися на полі бою в Афганістані та Чечні у 80-их і 90-их роках відповідно. А також у Грузії в 2008 році під час серпневого вторгнення. Подейкують, що в Афганістані втратили більше, ніж 300 таких машин.
У 2018 році в рф проходили навчання "восток" (Сибір і Далекий Схід). Для них було відремонтовано від кількох десятків до більш, ніж сотні машин. Їх росіяни відправляли і до Сирії (там вони показали себе не найкращим чином). Крім того, 900 одиниць є частиною мобілізаційного резерву в рф.
Це як раз ті машини, які ймовірно стали "жертвами" поганого зберігання і розкрадання комплектуючих. Українське ГУР МО вже повідомляло, про виявлення масштабів розкрадань і що є дані, згідно з якими із 10 одиниць законсервованої техніки одна придатна для використання. Є сумніви щодо наявності для них оптики і систем керування вогню, придатних для використання в сучасних бойових умовах.
Окремо варто сказати про зберігання машин. В росіян є чотири типи складів за рівнем забезпечення умов зберігання. Від сухих приміщень до зберігання да відкритому просторі, часто в дуже несприятливому кліматі. Техніка, яка зберігається в районах вискої вологості й різкого перепаду температур, сильно страждає. Це принципово відрізняється від підходу американців, які зберігають десятки тисяч одиниць техніки в посушливій місцевості, де машини, в тмк числі, Абрамси, переживають набагато менший негативний вплив.
За даними Military Balance, в рф є (чи було до 24 лютого) 2800 танків та 13 тисяч одиниць іншої бронетехніки. На зберіганні знаходиться ще 10 і 8,5 тисяч відповідно. З 10 тисяч танків 2800 — це Т-55, 2 тисячі — Т-64 і 2500 — Т-62. На зберіганні є навіть Т-34, які працюють на парадах.
Отже, якщо втрати в танках росіян, які озвучуються зараз (від 1300 одиниць і більше) правдиві, то росіяни наближаються до втрати половини своїх танкових сил. А якщо з 10 тисяч законсервованих машин на поле бою модна буде вивести лише 1 тисячу, це означає, що резерв для повернення навіть старими машинами куди менший, ніж передбачалося самими росіянами.
Т-62 поступаються більш сучасним російським/радянським танкам. Вони мають меншу гармату (115 мм проти 125 мм), тоншу броню, відсутність автозарядника, застарілі системи керування вогнем і радіостанції, відсутність можливостей нічного бою, нижчу швидкість і нижчу скорострільність.
Т-62 сумісний з Т-55. Натомість несумісний з Т-72, Т-80 і Т-90. Ці три машини мають спільні частини та боєприпаси, а також високий ступінь сумісності. Тобто, з технічної точки зору експлуатація Т-62 ускладнена відсутністю "родичів", які можуть стати джерелом комплектуючих і боєприпасів зокрема.
Тобто, коли на полі бою працюють Т-72, їх простіше і швидше ремонтувати і обслуговувати завдяки сумісності з "родичами" Т-80/90.
Т-62 вимагає наявності власного ланцюга поставок запчастин і боєприпасів. Це додаткові логістичні труднощі для російської армії, яка і так страждає від проблем з логістикою. Принаймні, це була одна із яскраво виражених проблем на перших етапах війни.
Є ще одна хороша новина для української армії. Якщо сучасні розхвалені Т-90 виявилися вразливими до протитанкових засобів, яких у нас справді багато, то Т-62 на їх фоні взагалі виглядають трунами на гусеницях для російських екіпажів. При чому, схоже воювати на них будуть теж "старічки". Нещодавно парламент рашистів дозволив укладати перший контракт на військову службу після 40 років.
Звісно ще деякі резерви в плані виробництва нових машин залишаються. Складно сказати на скільки вони погіршилися через санкції, але росіяни все ще можуть завозити необхідні комплектуючі котрабантою через ту ж Грузію.
Тому є припущення, що Т-62 можуть використовувати в допоміжній ролі. Подалі від протитанкових комплексів Javelin, NLAW і Стугна, це все ще може вважатися грізною зброєю.
Тим не менш, якщо втрати в танках не почнуть стрімко скорочуватися, російський ВПК не зможе забезпечити необхідні резерви в плані кількості машин і ситуація для окупантів уже точно стане абсолютно критичною.
Олександр Солонько - PR-фахівець, політичний аналітик