Фото дівчини, зроблене у Володимирі 1917 року демонструє осінній одяг тогочасної епохи.
Про це пише ДІКЗ «Стародавній Володимир».
Холодна осінь - пора одягати щось тепленьке...
Яким був верхній одяг у наших предків?
На світлині дівчина у м. Володимирі, 1917 рік.
Сфотографована вона або біля собору Різдва Христового, або на одній з вулиць міста австрійським фотографом під час Першої світової війни.
Вона очевидно є селянкою і прийшла чи приїхала в місто по справах. Одягнута в свитку - традиційний одяг селянства. Міщани та вища верства населення свити не носили (хіба їх збіднілі представники). Свити були білого, сірого або бурого кольору і фактично нічим не оздоблені.
На нашій дівчині - свита на запах. Свити шили з домотканого, валяного сукна. Ширина домотканого сукна була 50-75 см, тому широкі деталі верхнього одягу збирались з декількох частин, що зумовлює його мозаїчний характер. Що цікаво - жіночі і чоловічі свити були однакового покрою і однакового кольору. Лише жіноча свита мала оздобу, таку, як китички чи шнуркові візерунки.
Коли ставало холодніше, свиту підперезували поясом або шнурком.
На голові у дівчини теж домоткана біла хустка. На ногах - постоли. Їх ще називали ходаками, лаптями. Постоли вдягали поверх онуч, обмотуючи навколо ноги ремінцями або шнурками. Постоли могли робити з вербової кори, в'яза, сирої шкіри. Якщо взуття було зроблене з кори - це лапті, якщо зі шкіри - постоли. На жаль, таке взуття вказувало на походження людини. Постоли, ходаки, лапті - носили найбідніші верстви населення.
Наша героїня зі світлини мала з собою ще й плетену корзину, яка слугувала, як сучасна жіноча сумочка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Ковельський музей передали старовинну весільну світлину
