Журналісти знайшли докази того, що Росія обстрілює Україну крилатими ракетами Х-55, які офіційний Київ передав Москві в межах угоди між Кабміном і урядом РФ у 1999 році в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ.
Про це свідчить розслідування проєкту Радіо Свобода "Схеми".
Журналісти отримали у своє розпорядження текст угоди і список номерів переданих ракет і співставили з номерами тих Х-55, які армія РФ почала використовувати проти України під час повномасштабного вторгнення.
"Схеми" виявили щонайменше з десяток ракет зі списку, які РФ запустила по українських містах – частину з них збили сили української ППО, частина влучила у житлові будинки.
Журналісти розшукали в архіві угоду між Кабінетом міністрів України на чолі з Валерієм Пустовойтенком та урядом РФ за керівництва Володимира Путіна, підписану в Ялті 1999 року.
Згідно з цим документом, Київ передав Москві вісім важких бомбардувальників Ту-160 і три Ту-95МС, а також 575 крилатих ракет Х-55. За це Росія компенсувала Україні борг за російський газ – на суму 275 мільйонів гривень. Це – визначена вартість переданого обладнання.
Разом з угодою журналісти отримали список з усіма номерами переданих ракет і співставили з номерами Х-55, якими Росія обстрілювала Україну після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Три таких ракети, які українська ППО збила у січні, травні та квітні 2023 року в Києві та в області – у списку переданих Москві у 1999-му році.
Ще одну Х-55, яка наприкінці 2022-го влучила у багатоквартирний житловий будинок у столиці України, через що загинула жінка, також в рамках угоди передав Київ. Інша ракета, яку Україна також віддала РФ, влучила в будинок на Київщині. Під час обстрілу постраждала дитина.
Ще кілька ракет "Схеми" ідентифікували за допомогою світлин із номерами на уламках, отриманих від джерел у правоохоронних органах.
Загалом журналісти виявили номери більше ніж десяти ракет, які раніше передали Росії, а 23 роки потому армія РФ запустила їх по території України, йдеться у розслідуванні.
Частина з цих збитих ракет нині зберігається у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.
