Минулого тижня стало відомо, що Кабмін 21 червня видав наказ, в якому вирішив забронювати від мобілізації усіх співробітників понад 130 громадських неурядових організацій, які отримують іноземне фінансування. Мотив - нібито через їх критично важливе значення для економіки. Вважаю таке рішення абсолютно абсурдним та цинічним.
До переліку організацій, зокрема, потрапили ГО «Інтерньюз-Україна», ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», ГО «Інститут Київська міжнародна школа економіки», Міжнародний центр розвитку міграційної політики, Всесвітня рада кредитних спілок, Швейцарський інститут тропічного та громадського здоров'я, Цюрихський педагогічний університет та багато інших.
Важко збагнути у чому полягає їх "критична важливість". Адже значна частина цих організацій займається питаннями формування політики в Україні, дослідженнями громадської думки, опитуваннями, аналізом виборчих процесів тощо. Невже це настільки актуально і необхідно під час війни, що потребує 100% броні?
Насправді, рішення Кабміну Шмигаля схоже на абсурд. Адже більшість структур з цього списку нікому невідомі і займаються незрозуміло чим. Якщо вони взагалі існують в реальності і проводять будь-яку діяльність. А ті, що відносно відомі, ну ніяк не можна віднести до критично важливих для української економіки. Уся їх "важливість" в кращому випадку зводиться до моніторингу певних сфер. В гіршому - до просування гендерної ідеології і специфічного ідейно забарвленого погляду про права людини.
Вибірковий і позбавлений логіки підхід уряду до бронювання створює великі проблеми. Збільшує соціальну напругу та спричиняє хвилю громадського невдоволення. Незрозуміло, чому тоді не мають права на бронювання українські громадські організації, які позбавлені іноземного фінансування? Чим вони гірші від тих, хто отримує гроші з-за кордону? Також у списку є кілька товариств з обмеженою відповідальністю. Чому саме ці ТЗОВ такі важливі, пояснити не може ніхто.
У той же час у державі є великі проблеми із бронюванням працівників військово-промислового комплексу. Навіть тих, які виробляють дрони чи займаються новітніми розробками. Не вистачає людей у сфері сільського господарства, промисловості. Позбавлені бронювання багато працівників сфери культури, науки, медіа, фермери, підприємці, водії.
В Україні актуальне питання справедливості і раціональних підходів до проведення мобілізаційних заходів. Від цього залежить обороноздатність країни та функціонування економіки. Якщо уряд ставить своїм пріоритетом бронювання організацій, які отримують іноземні гранти, то це шлях у нікуди.
Дмитро ПОГРЕБНЯК, спеціально для «ВолиньUA»
