Скажете, абсурдне питання – Путін напав на Україну, а Польща, уряд якої очолює Тадеуш Моравецький, допомагає Україні захищатися.
Але насправді, це не більший абсурд, аніж скандальні порівнювання Моравецьким правителя Московщини Путіна із УПА, що боролася за звільнення України від Московщини.
Кожен національний лідер оцінює світові процеси зі своєї дзвіниці. І якщо Моравецький порушив питання національної пам’яті саме так, як він це зробив, то в них із Путіним спільна дзвіниця – імперсько-колоніалістський спосіб мислення.
Адже відомо, що і Московщина, і Польща – це держави, які в попередніх століттях колонізували різні частини України. І саме через призму ось такої колоніалістської історії своїх держав і Путін, і Моравецький, кожен по своєму, але однаковою мірою зверхньо, сьогодні дивляться на Україну. Так, як вчорашня імперія дивиться на свої колишні володіння.
Звичайно, пишатися величчю своєї держави – це закономірне патріотичне почуття. Й Моравецький, очевидно, має право пишатися колишньою величчю Польщі. Але й ми, українці, які боролися проти польського колоніалізму, маємо право на національну гідність.
Й сьогоднішня підтримка Польщі - не привід дозволяти її топтати. Бо, зрештою, така допомога в національних інтересах самої Польщі - аби війна не докотилася до її кордонів й не завдавала таких страждань полякам, яких вона завдає українцям.
У кожного народу своя національна пам’ять. Закономірно, що в сусідніх народів вони конфліктні. В постімперських народів героями є ті, що досягали успіхів у поневоленні сусідів. Натомість в постколоніальних такими героями є ті, хто боровся проти поневолення.
Ці пам’яті неможливо примирити так само, як неможливо будувати добросусідське майбутнє на вчорашніх конфліктах. А нав’язування своїх погляду на історію сусідів, це прояв постімперського синдрому. І якщо Польща продовжуватиме нав’язувати Україні своє бачення нашої історії, то чим вона краща від Московщини?
А тому я пропонував би польським колегам задля доброї перспективи наших міждержавних відносин і задля перемоги над спільним московським ворогом накласти на 5-10 років мораторій на використання конфліктних історичних тем в публічній політиці. Хай краще ними займаються історики!
Я це кажу, як український політик правого спрямування і як вчорашній український урядовець, Тадеушу Моравецькому – також польському політикові правого спрямування і сьогоднішньому польському урядовцеві!
Олександр СИЧ, голова Івано-Франківської обласної ради, заступник голови ВО "Свобода"