16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відтепер усі працівники сфери обслуговування мають послуговуватися українською мовою.
Верховна Рада ухвалила закон 25 квітня 2019 року. Його прийняли у другому читанні. "За" проголосували 278 народних депутатів, "проти" - 38, утрималося - 7, не голосували - 25.
Новий мовний закон набув чинності 16 липня 2019-го. Дію частини статей відтермінували, щоб був час на підготовку їх виконання.
Чи були до цього норми, які регулювали мову обслуговування?
Раніше закони не регулювали мову обслуговування в Україні.
"Уперше за 30 років нашої незалежності ми отримали шанс зробити те, про що раніше тільки говорили", - прокоментував впровадження норми щодо сфери обслуговування уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Як ставляться до переходу сфери послуг на українську?
Представники Американської торговельної палати висловили підтримку Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та заявили про готовність до тісної взаємодії в рамках імплементації статті 30 щодо переходу сфери обслуговування на українську.
До участі у 21-денному челенджі "Навчай українською" для закладів позашкільної освіти, які переходять на українську мову викладання, зареєструвалося близько тисячі учасників з усієї України. Найбільше - з Дніпра та Луганщини. Челендж розпочали 9 листопада 2020-го. У його рамках провели 8 вебінарів із психологами, викладачами української мови та експертами у роботі з дітьми. Учасники щодня отримували завдання і навчальні матеріали, щоб покращувати свої знання з української та щоб перехід на українську мову викладання був комфортний.
21 грудня 2020 року 28 депутатів від "Слуги народу" на чолі з Максимом Бужанським зареєстрували законопроєкт, який має скасувати штрафи за мову. До його розгляду не дійшло. Портал "Бабель" повідомив, що члени партії "Слуга народу" отримали тези з тим, як реагувати на питання про мовний закон. Депутатам радили казати, що про штрафи можна говорити після рішення комітетів парламенту.
Які зміни набувають чинності 16 січня. Кого стосуються?
Після 16 січня підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб'єкти господарювання мають обслуговувати клієнтів та надавати інформацію про товари і послуги українською. Це стосується також інформації в інтернеті.
Виробники мають надавати інформацію про свої товари та послуги українською. Державною мовою має бути інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, квитках, у каталогах та меню, дані в електронних договорах.
Їх зміст може дублюватися іншими мовами. Клієнтів також можна обслуговувати іноземною, якщо про це просять. І якщо нею володіють обидві сторони.
В інформації про товари чи послуги можуть бути слова, скорочення, абревіатури та позначення англійською мовою. Можна використовувати літери латинського та грецького алфавітів.
Куди звертатися, якщо помітили порушення мовного закону?
Клієнт має право вимагати обслуговування українською мовою.
У випадку порушення варто звернутися до адміністратора закладу чи зателефонувати на гарячу лінію підприємства.
Якщо це не допомогло, варто зафіксувати факт порушення. Зняти на фото чи відео. Можна взяти письмове свідчення в очевидців.
Зібраний матеріал та інформацію про компанію-порушника варто подати до уповноваженого з захисту державної мови одним зі способів:
- на поштову адресу: 01001, місто Київ, пров. Музейний, 12;
- на електронну скриньку [email protected];
- заповнити форму на сайті.
У листі потрібно зазначити своє прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, викласти суть скарги з усіма подробицями. Треба вказати дату та поставити підпис.
Скарги подаються уповноваженому протягом 6 місяців з дня виявлення заявником порушення.
Як каратимуть порушників?
Уповноважений може призначити перевірку.
Заклад чи підприємство буде зобов'язане усунути порушення протягом 30 днів.
Якщо надавач послуг вдруге протягом року порушить мовне законодавство, то отримає штраф до 6,8 тис. грн. Виписати штраф може мовний омбудсмен або його представник. Він має право залучити поліцію та органи державної і місцевої влади.
Що робити іноземцям, які не знають української?
Надавачі послуг мають право обслуговувати клієнтів будь-якою мовою. Якщо офіціант володіє російською, англійською чи іншою, він може обслуговувати нею клієнтів, якщо ті попросять його. Але законодавство не зобов'язує його це робити.
Офіціант зобов'язаний знати лише українську.
Які норми мовного закону вже набули чинності?
Згідно з мовним законом, обов'язково мають користуватися українською мовою чиновники, медики, правоохоронці, військовослужбовці, судді, адвокати, працівники освіти і нотаріуси.
Лише українською мають бути реклама, афіші, вивіски, дорожні знаки, написи у транспорті.
Українською потрібно проводити спортивні заходи.
Українська мова стала обов'язковою також у всіх середніх державних школах з вересня 2020 року.
Які почнуть діяти пізніше?
У липні 2021 року на українську мову перейдуть культурні і розважальні заходи, виставки та заклади туризму.
Із 2022 року україномовну версію повинні мати всі національні друковані видання та інформаційні сайти, портали компаній, органів влади, державних та комунальних установ, інтернет-магазинів.
З 2024-го на українську мають перейти всі регіональні ЗМІ.
З 2030 року лише українською має здійснюватися зовнішнє незалежне оцінювання у школах.
