«…МОГО ДОМУ В СІРІЇ, ЯКИЙ Я ТАК ХОТІВ ПОКАЗАТИ ДРУЖИНІ І ДІТЯМ, НЕМАЄ… ЙОГО ЗНИЩИЛА РОСІЯ…»
Про це йдеться на сторінці фейсбук14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого
Хасан відразу привертає до себе увагу – серед побратимів вирізняється зовнішністю і напрочуд чіткою вимовою з відчутним акцентом. Він народився і виріс в Дамаску, та вже 23 роки, як його батьківщиною стала Україна.
Хасан воює з 2014, з початку війни. І трохи менше року тому він став санітарним інструктором у нашій Князівській 14-ій бригаді.
Заняття із побратимами Хасік, як називають його в колективі, проводить щоденно, говорить не дуже багато, але чітко і зрозуміло, більше показує.
-Передусім, я навчаю вижити, - пояснює Хасан, - даю навички, які допоможуть зберегти життя на полі бою. Як медик, як людина, яка давно воює, і яка неодноразово була поранена, я чітко даю зрозуміти побратимам: якщо ти правильно зупинив кровотечу, отриману внаслідок поранення, ти вже маєш всі шанси вижити, а решту зроблять бойові медики. Від того, як я спрацюю, як навчу хлопців, залежить не одне, а безліч життів. Це й є показовим і вирішальним у моїй справі.
В 1999 році Хасан приїхав із Сирії в Україну навчатися на стоматолога. Одружився з українкою Оленою, залишився тут жити, і невдовзі став татом 4 дітей, 3 синів і доньки, мешкає разом із родиною в одному міст Волині.
Попри це, Хасан не забуває своє коріння, і тяжко переживав страшні події в Сирії, які кілька років тому сколихнули світ.
-Я дуже хотів показати своїм дітям і своїй дружині свій дім у Сирії, дім, у якому я виріс. Але мого дому вже немає… Його знищила росія… І я зроблю все від мене залежне, аби мої діти в Україні не зазнали того, чого зазнали мої батьки в Сирії!
В Україні я живу вже 23 роки. Тут народилися і зростають мої діти. Тут мій дім, тут я працюю, служу, тут сплачую податки. Україна – це моя земля, моя Батьківщина! І як і кожен житель України, незалежно від національності, я маю перед нею обов’язок – захистити і зберегти мою землю, землю моїх дітей. Тому я тут, де я є - роблю те, що можу і мушу. Так чинить кожен чоловік, кожен батько, кожен, хто прагне захистити своє.
Так ми здобудемо перемогу, так ми відвоюємо наше. Так хоче Бог і так буде – я це знаю напевне!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На війні загинув мешканець Луцька
