У неділю, 17 лютого, в селі Підгірне Рожищенського району відбулися, так звані, сходи селян. Там власник майбутньої хутрової ферми ТОВ СП «Гірсам» Ерік Де Вріс шукав порозуміння із мешканцями села за посередництва місцевої влади. І хоч й волинські ЗМІ, і всі мешканці думали, що ці слухання вирішували долю цієї ферми, насправді, все було дещо інакше.
Про це пише Громадське.Волинь.
5 липня 2018 у трьох виданнях Волині були оприлюднені оголошення про проведення громадських слухань щодо будівницва хутрової ферми на території села Підгірне Березолуківської сільської ради Копачівської ОТГ. Мова йде про вирощення там 9 тисяч 800 особин норки, яких вбиватимуть заради видобутку хутра.
Ці слухання були необхідні, аби виконати закон України «Про оцінку впливу на довкілля». І що важливо, ці слухання, згідно процедури, відбуваються виключно перед будівництвом ферми.
Слухання відбулися. Щоправда, участь в них взяло 13 осіб, серед яких не було ні старости Березолуківської сільради (до якої входить село Підгірне) Лілії Коцюбайло, ні голови Копачівської ОТГ Олександра Совтиса. Та й взагалі, як виявилося згодом, мешканці Підгірного не знали, що такий об’єкт буде будуватися в них попід хатами.
«Не дивлячись на те, що громадські слухання, які відбулися улітку і, які тривали 4 хвилини, протокол щодо яких доданий до офіційної справи, вони формально проведені правильно. Єдиний там нюанс був з приводу місця проведення. В оголошенні написано, що громадські слухання відбудуться 24.07.2018 року в приміщенні Копачівської сільської ради. За адресою вул. Першотравнева, 46. А фактично, люди говорять, що слухання відбулися у їдальні школи, — аналізує провідний юрисконсульт громадської організації «Екологія-Право-Людина» Єлизавета Алексєєва.
Згодом уже в лютому 2019 року, коли ферма була збудована і мала запрацювати, екоактивісти та журналісти підняли це питання й заявили, що така ферма є надзвичайно екологічно небезпечною. Мешканці села обурилися. 10 лютого до них завітали активісти громадської кампанії за заборону виробництва хутра в Україні «ХутроOFF» на чолі із Павлом Вишебабою та пояснили, до чого може призвести ферма на 10 тисяч норок.
Врешті, через тиждень місцева влада організувала, нібито, нові громадські слухання. Питання, поставлене на порядок денний було одне, чи давати хутровій фермі дозвіл на господарську дільність.
Адвокат власника ферми Сергій Книш заявив, що всі процедури були проведені вірно та по закону. А якщо у мешканців будуть якісь зауваження до підприємця, то селяни можуть завжди поскаржитися у контролюючі органи.
На сьогоднішні день, ті звинувачення, які звучали про те, що ферма незаконна, що громдські слухання проводилися неповноцінні. То кожне слово має відповідну юридичну оцінку.
Зачитаю вам тільки висновки, бо, нібито, говорять, що має бути якась екологічна небезпека. Рівень ризику планової діяльності по компоненту навколишнього середовища або по кожній специфічній речовині відповідно до компонента навколишнього природного середовища визначається як прийнятний.
Рівень ризику планової діяльності для здоров’я людини і рівень соціального ризику визначаються як прийнятні. Змін природно-грунтового покрову, клімату і мікроклімату, водного режиму, фізичного і біологічного впливу на флору та фауну району не відбудеться. І вплив на навколишнє середовище є прийнятним, — поінформував Сергій Книш
ПРОГОЛОСУВАЛИ, АЛЕ ЗА ЩО?
Врешті-решт, після тригодинної дискусії Лілія Коцюбайло запропонувала присутнім проголосувати. Серед 118 осіб: 74 проголосувало «за», 32 — «проти», 6 — «утрималося», 6 — «не голосували».
«П’ять тисяч поставимо. Через рік збираємся і дивимося. Я не агресивно налаштований. Збираєтесь, голосуєте, не хочете ферму — закриваємо її. І так буде, — заявив власник ферми.
Проголосували, судячи з усього сказаного мешканцями, за те, щоб дати можливість підприємцю попрацювати рік, а потім перевірити, чи ніякого впливу на екологію села не було здійснено. Окрім цього, мова йшла про якусь соціальну програму, яку сам підприємець і має запропонувати мешканцям.
«Щоби це не було голослівно, представників «Гірсаму» попросимо на протязі тижня розробити соціальну програму. Донести її до жителів нашої громади, її юридично засвідчити. І тоді, може люди, які голосували «проти», змінять свою думку. Але щоби ця програма ще й виконувалася», — заявила Лілія Коцюбайло.
На запитання журналістів до старости, що ж це за програма і як вона буде реалізована юридично, вона відповіла:
— Це означає, що власник «Гірсаму» для громади буде організовувати перекриття даху клубу, ремонт дороги тощо. Тобто щодо всіх питань, які стосуються громади, він буде співпрацювати з нами».
— А як ви це будете юридично оформляти? Договір якийсь підписувати?
— Ну, напевно, будемо договір якийсь підписувати, – запевнила Березолуківська староста Лілія Коцюбайло.
Після голосування всі розійшлися з упевненістю, що саме на цих слуханнях вирішили долю хутрової ферми і щиро вірячи, що через рік зможуть зупинити підприємця, якщо він порушуватиме екологічні норми.
СЛУХАННЯ НІЯК БИ НЕ ВПЛИНУЛИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ФЕРМИ, — ЮРИСТКА
Втім, як виявилося, сходи селян, які відбулися, мають лише політичний характер, і аж ніяк не юридичний. Через що стає відомо: селяни не можуть зупинити діяльність підприємства. Ба, більше, навіть якби б на сходах селян вони проголосували проти ферми, ніхто б її діяльність не припинив. Це більш детально роз’яснює юристка громадської організації «Екологія-Право-Людина» Єлизавета Алексєєва.
«З приводу тих слухань, які відбувалися минулої неділі. До процедури оцінки впливу на довкілля вони ніякого стосунку не мають. Вони взагалі, як на мене, не мають ні до чого ніякого відношення, і його результати ні до чого не прикладеш. По суті закон не вимагає отримати від громади дозвіл, на якесь там розміщення. Як на мене це було зроблено, з однієї сторони, щоб саму громаду заспокоїти. Більше розказати, щось їм пообіцяти. З другого боку показати активістам, що громада не підтримує їх позицію.
…Навіть, якби б він ніякої згоди не отримав, формально він, отримавши висновок з ОВД, отримавши дозвіл на будівництво, уклавши угоди… По суті, вже ні сільська рада, ні громади з юридичної точки зору нічим завадити не зможуть».
Єдине, який наслідок можуть мати ці громадські слухання — це врахування озвучених пропозицій місцевою владою.
«На відео, що я бачив, староста села згадувала про 2/3 голосів для прийняття рішення на слуханнях. Тут слід зазначити, що такої норми про кількість голосів ніде нема. Та й взагалі, процедура проведення громадських слухань законодавством не визначена. В Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» розяснюється лише, що таке «громадські слухання» (зустріч громади з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування для обговорення певних питань). Сам же порядок проведення цих слухань повинен визначатись статутом громади, який затверджує місцева рада.», — прокоментував експерт Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Михайло Шелеп.
«Також зазначу, що рішення прийняті на громадських слуханнях несуть рекомендаційний характер. За законом, пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Тобто, місцева влади потім може використовувати рекомендації та зауваження, озвучені на слуханнях для прийняття своїх виважених рішень. Але сама громада на таких слуханнях не може приймати якісь остаточні рішення», — зазначив Михайло Шелеп
Також додамо, що на цих слуханнях було обрано осіб до, так званої, робочої групи, які, мовляв, матиме можливість контролювати ферму. До її складу увійшли: Максимчук Олександр, Бах Павло, Бах Галина, Палюх Петро, Яручик Олена.
