У найтривожніші періоди життя із пам'яті назовні виходять спогади про найщасливіші моменти: коли було спокійно, добре, тепло, радісно. Один з таких періодів — це дитинство та спогади про дідусів та бабусь.
Сьогодні, через війну в наших дітей забирають ці моменти життя. Руйнуються наші села. Хати зрівнюються з землею.
Цією піснею я хотіла б зберегти ці моменти, проведені в селі. Передати атмосферу свіжоспеченого хліба, бабусиних рук, рідної хати та букета пахучих трав на столі. Атмосферу, яку забрали в наших дітей. Атмосферу, в якій пощастило жити нам.
