Героїня (Клавдія Петрівна) живе в моменті, коли вона є свідком жахливих подій, які неможливо не пропускати через себе. Це рефлексія, яка випливає в музику та стан, який неможливо ігнорувати.
Ми бачимо декілька елементів, які метафорично закінчують свій цикл "життя".
Це пам'ять і душа, і спогади, і час разом з його невблаганністю - ми бачимо елементи, які в кожного можуть бути різні, але всі вони зникають та зупиняють свій рух, своє життя.
Героїня стає свідком цього. Свідком моментів, які приводять до "Журби".
