Мовчимо — коли хочеться кричати. Торкаємось — замість сказати «люблю». Жартуємо — бо боїмось бути серйозними.
Іноді кохання починається не з гучних зізнань, а з випадкової розмови, що тягнеться до світанку. Де важливе — між рядками. Де погляд — чесніший за слова.
Сьогодні найбільша сміливість — це ніжність. Справжня. Та, яку не грають. Та, яка відчувається всім тілом.
«Говорили» — саме про це. Про танець, у якому не лише рухи, а й почуття. Про близькість, що виникає між двома, коли світ зникає.
Це перша моя пісня, де кохання звучить так відверто. Без захисту. Без фільтрів. І водночас — напрочуд чисто.
Дякую, що слухаєте. Сподіваюсь, у «Говорили» ви теж упізнаєте свій момент — той, який хочеться прожити ще раз.
