Земля, яка прийняла нас при народженні є для нас святим оберегом. Козаки в мандри та далекі походи завжди брали з собою горстку землі, чи-то в чобіття або просто в хустинку під кушак. У важкі часи чубаті вміли переносити чуття на прекрасне, яке завжди спостерігали в рідних краях. Музикою і піснями лікували, та самі зцілювались.
