«Закохані моєї країни добивають одне одного своєю любов’ю, вони не здатні обмежитися любовними стосунками...» — написав якось Сергій Жадан. Ці слова часто звучать лейтмотивом його пронизливої любовної лірики. Поки студенти пишуть реферати про коханців у віршах Жадана, його друзі з Мертвого Півня вирішили переспівати один із найчуттєвіших віршів — "І жінка з чорним, як земля, волоссям", що походить із канонічної поетичної збірки Жадана "Вогнепальні й ножові" (2012).
Оскільки сам автор означив збірку як свого роду «Поетичне Євангеліє», то вважатимемо що текст отримав "паралітургійний псалом" від Мертвого Півня у любовному храмі "Жінки з чорним як земля волоссям". Також до виконання одного із куплетів пісні долучився сам поет.
