Під час судового засідання допитали мешканця Нововолинська Олександра Р., який доповів, що 1-го серпня 2016-го року чув крики на териконі шахти №3, - пише Буг.
Як зізнається чоловік, про факт вбивства Катерини Литкіної йому стало відомо у день, коли поліція оглядала терикон. Дізнався про це у розмові з друзями.
Ввечері 1-го серпня Олександр дивився фільм і вийшов перекурити.
«Варто сказати, що мій дім знаходиться біля терикону. Там частенько бувають гулянки, вогнище палять… В ту ніч… виглянув я з будинку покурити. Це було десь біля дванадцятої, без п’ятнадцяти хвилин дванадцять. І от під час перекуру я почув жахливий, несамовитий крик. Це був страшний крик, мені самому стало моторошно. Подивився я на годинник – без дванадцяти дванадцять. Це я дуже добре пам’ятаю», – розповів він.
Зі слів чоловіка, його будинок знаходиться приблизно за 150 – 200 метрів від терикону шахти. Коли люди там відпочивають компаніями, то при їх спілкуванні між собою чітко можна почути окремі фрази. Але в той вечір вогнів він не бачив, було темно і тихо.
Олександр прочитав в інтернеті, що рідні звертаються за допомогою та шукають свідків, тож коли зустрів Сергія Литкіна розповів йому цю історію. Батько вбитої попросив свідчити в суді і він не відмовився.
«Коли я почув цей крик, мені прийшла думка, що, напевно, знову зарізали якусь жінку. Тому що колись, ще в 90-х роках, там зарізали… Я таких криків ще не чув ніколи в житті», – сказав чоловік.
Він запевнив, що було дуже добре чути звідки крик лунає, так, що в грудях «похололо і стала «гусяча» шкірка». Це тривало близько 2-ох секунд, потім крик став стихати.
В суді допитали також Мирона Ж. – хлопця, з яким зустрічалася Катерина Литкіна.
Він пригадав вечір, коли востаннє бачив дівчину. Разом з Литкіною вони гуляли містом, забрали з «Нової Пошти» подарунок для Каті від Мирона – спортивний одяг.
Як розповів хлопець, увесь цей час до Катерини хтось телефонував. Вона зізналася, що це був Максим. Навіть пізно ввечері, коли пара підійшла до будинку, де проживала Литкіна, дзвінки не стихали.
«До неї наярювали весь час. Запитав, хто це. Вона сказала, типу: «Задовбав. Скільки можна дзвонити, я сказала, що зараз буду».
«Вона сказала, що хоче поставити крапку над «і». Мала віддати малюнки, ще якийсь диск. Ми підійшли до ліхтаря, де завжди прощалися. Все наярював телефон. Ми ще постояли і я пішов додому, бо зранку мав їхати в Польщу», – розповів Мирон.
Дівчина раніше показувала переписку з Максимом Мирону. 1-го серпня вона говорила йому, що піде до Максима Т. Мирон бачив, як вона увійшла в свій будинок, коли йшов додому. Вранці Ждань поїхав в Польщу. Повернувшись, коли з’явився зв’язок, став дзвонити до Катерини. Спочатку ніхто не брав трубку, потім через переадресацію він потрапив на номер бабусі Каті.
Коли з’ясували, що дівчини немає, в усіх почалася паніка. 2-го серпня увечері Мирон з товаришем пішли до будинку Максимового брата.
«Почав світити ліхтариком у вікно і визирнув Назар. Вже темно було. Він вийшов до калітки. Ми спитали, де Катя, він сказав, що нагуляється і прийде. Він був збентежений і неспокійно себе вів – ходив туди – сюди. Ми спитали, чи є Максим, він відповів, що нема і він вже поїхав тиждень тому. Але у вікні стояла тінь. Ми з Владом потім обговорювали, чи це мені здалося, чи ні», – вів далі розповідь Мирон.
Мирон пам’ятав про переписку Катерини з Максимом в мережі ВК, намагався знайти її в ноутбуці Каті, але її там уже не було. Повідомлень не знайшли, тоді й викликали поліцію.
Хлопець також розповів, що на диску, який планувала віддати дівчина, було її вітання з днем народження, адресоване Максиму. Про це йому розповіла сама Катя.
Йшла мова і про те, що Максим завжди призначав Катерині зустрічі на пізню пору, коли дорослі спали і не могли його помітити, можливо тому, що вдома йому не дозволяли бачитися з нею.
У залі суду заслухали також свідчення дівчини дядька вбитої Катерини Литкіної Оксани Ш. та брата дружини Сергія Литкіна Віталія П. Законного представника Максима Т. (його матір) бачили біля суду, однак в засіданні вона участі не брала.
Прокурор Артем Рішко зачитав клопотання про продовження строків тримання під вартою обох обвинувачених у вбивстві на 60 діб, яке судді згодом задовольнили.
Він також надав суду додаткові письмові докази, серед яких протокол огляду документів, зокрема, щоденника Катерини Литкіної, а також протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним Максимом Т. із додатком – флеш-картою пам’яті, на якій зафіксоване відтворення слідчого експерименту, також характеризуючі дані обвинувачених у вбивстві, висновки психолого-психіатричної експертизи тощо. Ці докази будуть досліджувати на наступних судових засіданнях.
