Про це 02 березня 2018 року повідомляє сайт «Polskie Radio».
У розмові з виданням Super Express професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський прокоментував нещодавнє інтерв’ю екс-прем’єр-міністра Польщі Яна Ольшевського, в якому він сказав, що «Степан Бандера не має нічого спільного з Волинським злочином».
Зокрема, Ян Ольшевський сказав, що «не можна різними поглядами на історію руйнувати відносин з Україною, а закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє пропаганду так званого бандеризму, є небезпечним».
Проф. Пшемислав Журавський вель Ґраєвський у розмові з Super Express наголосив, що він «абсолютно підтримує цей головний висновок».
Я вважаю, що матеріальні польсько-українські відносини нині набагато ліпші, ніж у 2015 році. (…) Достатньо згадати про військове співробітництво на рівні армії та оборонних підприємств, а також активні контакти у питаннях комунікації. Це дуже важливі, справжні здобутки у відносинах з Україною, - вважає він.
Водночас професор переконаний, що не можна приховати поглиблену іміджево-історичну суперечку між обома державами.
Журавський вель Ґраєвський підкреслив, що українці пов’язують традиції українських націоналістів із «запеклою антирадянською підпільною боротьбою кінця 1940 років, а не з різнею польського населення».
Цього факту в українській свідомості майже немає. По-друге, політичні партії – Свобода або Правий сектор – які пов’язують себе з цією традицією (українських націоналістів – ред.), мають маргінальну підтримку в Україні. Якщо хтось вважає, що там при владі бандерівці, то так само можна визнати, що у нас при владі «корвіністи» (прибічники скандального польського політика Януша Корвіна-Мікке та його поглядів – ред.). Треба так це розуміти, у цих пропорціях. Треба теж пам’ятати про щось інше, - звернув він увагу.
Пшемислав Журавський вель Ґраєвський також нагадав, що Україна – це олігархічна держава, а олігархи не мають нічого спільного з польсько-українськими історичним розбіжностями.
Вони передали ці питання місцевим політикам, а для центральної влади у Києві це не має жодного значення. Це теж пояснює, чому на берегах Дніпра немає необхідності брати до уваги польський погляд на історію, - наголосив професор.
Журавський вель Ґраєвський підтримує тезу Єжи Ґєдройця про те, що «незалежність України гарантує безпеку Польщі».
У 1654 році московські війська захопили Київ і від того часу вони бували у Варшаві. Раніше було навпаки – ми бували у Москві. Треба пам’ятати, що стратегічна зміна балансу сил у Центральній Європі залежить від панування або ні Росії у Києві. Структури Заходу не вічні і вони не будуть вічно захищати нас від російської агресії, натомість народи залишаться на своїх місцях. І те, чи будуть вони незалежними, чи ні, має для Польщі фундаментальне значення. Найбільший з народів на схід від Польщі - це українці, і те, чи вдасться їм побудувати ефективну перешкоду, побачимо тільки згодом. Безсумнівно, суперечки довкола навіть найтрагічнішої історії 70-річної давнини не можуть переважати над очевидним політичним інтересом обох наших народів, - переконаний польський професор.
