Про це повідомляє сайт «Polskie Radio».
Минулого тижня Україну та світ сколихнула інформація про вбивство у Києві російського журналіста Аркадія Бабченка. Однак, згодом виявилося, що він живий, а вбивство одного з противників режиму Путіна було інсценуванням українських спецслужб. Для чого була потрібна ця спеціальна операція Службі безпеки України, яку багато хто встиг охрестити пропагандистською? Якщо дивитися на це крізь призму діяльності спецслужб, то це цілком нормальна річ, - зауважує історик та політолог доктор Єжи Тарґальський.
Достатньо подивитися декілька гостросюжетних фільмів, що показують подібну ситуацію. Інсценується чиясь смерть, аби ввести противника в оману. Це робиться для того, аби особи, котрі були посередниками і не були безпосередніми виконавцями замовлення, думали, що воно було виконане. Це робиться для того, щоб затримати цих осіб. За інформацією українських ЗМІ, був арештований посередник і, на мій погляд, це робилося для того, аби знешкодити цілу групу, що працювала на Росію. Тому не слід обурюватися. Вважаю, що ця операція була ефективною і класичною для спецслужб. Натомість, я не підтримую аргумент про те, що тепер ніхто не повірить в інформацію українців, що росіяни когось вбили. Не вірити будуть ті, котрі ніколи не будуть вірити, - каже він.
Єжи Тарґальський зазначає, що інсценування вбивства Аркадія Бабченка призвело до різкої реакції також у Росії, адже завдяки операції вдалося знешкодити цілу мережу, що працювала на російські спецслужби.
Я б не прив’язував увагу до пропагандистського елементу цієї операції. Тому що кожен вірить у те, у що хоче вірити, і якщо наша 5 російська колона у Польщі повторює, що українці возять контрабандою до нас зброю, аби повбивати поляків, то вона буде це повторювати, бо має на це таке замовлення та потребу, незважаючи на те, що ми будемо доказувати. Дійсність та докази не мають для них жодного значення. Люди злої віри завжди будуть вірити в те, що для них вигідніше. Важливо, що група, яка працювала на Росію, була затримана, що СБУ виявилася ефективною і що немає «кротів» та витоку, - переконаний експерт.
Нещодавно Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало та витурило з країни громадянок Росії, котрі також діяли проти державних інтересів країни. Водночас останніми тижнями в Європейському Союзі заявляють про необхідне «перезавантаження» відносин з Росією. Політики євросоюзних держав наввипередки намагаються повернутися до нормальних взаємовідносин з Москвою. Зокрема, новий прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте вже заявив, що його уряд буде виступати за перегляд існуючого режиму санкцій. Натомість очільник угорського уряду вважає, що в Україні немає верховенства права і щодо Києва слід вжити жорсткі заходи. На погляд Тарґальського, Віктор Орбан діє на двох фронтах.
Перший фронт внутрішній. Тобто – це гра антиукраїнською картою, аби показати, яким великим він є національним діячем. Другий фронт – міжнародний. Йдеться про блокування шляху України до НАТО, оскільки є попередня закулісна згода, що Україна протягом 10 років могла би вступити в Альянс. Підставою для цього називають стан реформ українського війська, яке адаптується до стандартів НАТО. І тут Орбан грає російською картою, працює на Путіна, здійснюючи цю атаку на Україну, - наголошує політолог.
Але є серйозніша справа, - каже Єжи Тарґальський, - адже почалася торгівельна війна між Євросоюзом та США.
Досі вільна торгівля була вигідною для Вашингтона. Але ситуація змінилася. Нині вона нагадує ситуацію, що склалася перед Першою світовою війною – почалася боротьба за ринки збуту. США за будь-яку ціну хочуть обмежити свій дефіцит, ввівши мито на сталь на алюміній з Євросоюзу, аби зменшити цей дефіцит торгівлі не тільки з ЄС, але й з Канадою, Мексикою, Японією. І ніхто не знає, як закінчиться це протистояння. Спочатку Жан-Клод Юнкер (голова Єврокомісії – ред.) каже, що ЄС, тобто Німеччина, має замінити США на позиції глобального лідера, а потім оголошує «перезавантаження» з Росією, яка, звісно, знаходить спільну мову з Емманюелем Макроном та Анґелою Меркель, Меркель зраджує Україну. І ми бачимо початки створення континентального блоку, тобто німецько-російського союзу, - каже він.
Можливість постійної військової присутності США у Польщі перестає бути тільки побожним бажанням. Комітет збройних сил американського Сенату хоче рекомендувати Пентагону дати оцінку доцільності розгортання сухопутних сил Сполучених Штатів у Польщі. На погляд Єжи Тарґальського, єдиним критерієм мислення у Польщі є страх і Варшава нині стоїть перед вибором.
Американці мусять бути у Польщі, позаяк це єдиний спосіб розірвати німецько-російський блок, але вони не хочуть вкласти у це жодної копійки. Польща має заплатити, а американці хочуть тільки вигоди. Ми надто слабкі, без підтримки США ми не зробимо цього. Наша економіка є частиною німецької, ми не можемо чинити опір німцям, якщо спочатку не переорієнтуємо економіку на більш врівноважену. США нам у цьому не допомагають, тільки підбадьорюють добрим словом. Якщо ми підпорядкуємося Німеччині, то вони наштовхнуть нас на конфлікт зі США, а потім продадуть Росії. У наших інтересах отримати вигоду від протистояння США та ЄС. З іншого боку, Вашингтон має бути активним, але цього не хоче робити. Економічний конфлікт залишиться навіть після виборів до Європейського парламенту за рік. Факт, що більший вплив популістично-правих сил тільки поліпшить ситуацію Росії. Москва користується цією ситуацією і щораз глибше вбиває клин між США та ЄС, - каже він.
