Свої зворушливі рядки Вікторія опублікувала на сторінці у соціальній мережі Facebook.
Світлої пам’яті Героя Георгія Ольховського...
Повертаюсь додому, я всім обіцяв: "Повернуся..."
Хоч не знав — як? Коли?.. Та доріг не таких я бажав...
Зустрічають сльозами кохана, синочок, матуся...
Стиште плач — я стояв і поліг за найкращу з держав...
Витріть сльози, прошу, не ридайте, не вийте ви вовком,
Позивний в пам’ять нашим нащадкам вкарбують — "Ольха"...
Я злетів до "Орла" — допові́сти усю обстановку,
Плюс "двохсотий" один — всім статистика скаже суха...
Зустрічай мене, Луцьку, з дороги, мов рідного сина,
В твоє серце вернувся, бо звідси пішов на війну...
Досить прапора лиш, не потрібно із хлібом і сіллю,
За цей стяг синьо-жовтий сплатив найдорожчу ціну...
Ось дороги знайомі лампадками світять ясними,
Простирадлами в домі люстерка узято в полон...
Друзів я хоронив... Певно, сильно тужив я за ними,
Бо Всевишній відправив в Небесний мене батальйон...
Поховають мене, але душу мою не сховати,
Не дістався живим я туди, де панує орда —
Стане птахом душа, й, мов маленьке притке ластів’ятко,
Полетить у мій Крим, до рідненького свого гнізда...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луцьк прощається з Героєм-волинянином Георгієм Ольховським (ФОТО)
