image
 |  31 25 Грудня 2017 | 09:55

Святкуй по-українськи: «Католицьке» Різдво

Ми взяли слово "католицьке" в лапки, бо насправді це дуже умовне розділення, не буває католицького і православного Різдва, а є тільки різниця в календарях: Юліанському і Григоріанському, через яке християни почали відзначати релігійні свята в різні дні. Пише про це Depo.ua.
Раніше українським римо-католикам і протестантам важко було святкувати Різдво, бо цей день був робочим, на роботі – час звітів, в студентів – сесія, всі в цей день мусили працювати і вчитися. Звісно це псувало атмосферу свята. Але з цього року обидва Різдва: і 25го грудня і 7 січня є неробочими днями.
"Християни на цій землі щасливі, адже ми маємо можливість святкувати Різдво Христове двічі! Взагалі 25 грудня - це умовна дата, це лише традиція. Найголовніше, аби Христос народжувався у нашому серці кожного дня, щоб серце було переповнене любов'ю, яку приніс Він", - отець Генріх Камінський, римо-католицький священик в Чернігові.
ОДНА КРАЇНА – ДВА РІЗДВА
Для багатокультурної України це нормальне явище. Півтора мільйони українців – парафіян римо-католицької церкви відзначають Різдво Христове за Григоріанським календарем, у ніч з 24 на 25 грудня.
Цю дату було прийнято на Третьому Вселенському церковному соборі в 431 році. Православні та греко-католики також відзначають Різдво 25 грудня, тільки за старим, Юліанським календарем. В християнській традиції Різдво вважається початком Нового року.
Взагалі то раніше українці відзначали Новий рік 1 березня – у дохристиянський період саме з цього часу наставало "літо", яке тривало до початку вересня. Пам'ятаєте: "щедрик-щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка", старовинна пісня, яка тепер вважається символом Різдва. Як розуміємо, ластівка поверталася в Україну з теплих країв не в грудні, а навесні.
З хрещенням Київської русі почали впроваджувати візантійську систему християнського літочислення, відправною точкою якого вважалося 1 вересня 5509 року до нашої. Це було затверджено VI Вселенським собором 681 року. Західні церкви в той же час користувалися літочисленням від Різдва Христового, дату якого в VI сторіччі вирахував монах Діонісій Малий. В обох випадках вживали юліанський календар. В 1582 році відбулося одне з останніх його корегувань: вчені і богослови переконали керівництво католицької церкви, що з часу започаткування календаря Юлія Цезаря облік часу відстає (тоді на десять днів) від кількості днів, що обрахували небесні світила. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій, зокрема, й на території України, один місяць став на один раз коротшим на 10 днів. Так світ отримав новий досконаліший Григоріанський календар.

Але східна церква оновлення не сприйняла. Тож тепер розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — за новим стилем, 25 грудня. Так в нас і з'явилося два Різдва
В Західній Україні католицьке Різдво часто називають "польським" бо в часи, коли Галичина була у складі Польщі, 25 грудня Різдво відзначали в основному поляки.

Римо-католицький собор в Мукачеві
За даними на 2013 рік в Україні близько 1,5 мільйонів римо-католиків. Релігійні організації римо-католицької церкви становлять 22,1 % католицьких осередків країни або 3,0 % від всіх релігійних організацій держави. Переважна більшість релігійних структур РКЦ діють на Заході України, у Львівській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській областях.
ПОДАРУНКИ – НЕ ПРИМХА, А МАЙЖЕ СВЯТИЙ ОБОВ'ЯЗОК
Різдво в католиків – свято, до якого обов'язково треба готуватися. Це починається з духовного – на відміну від православних, католики не постують, але є такий собі Адвент, тобто очікування Різдва. Він триває чотири тижні. Це час, коли треба підготувати свій дух і свою оселю для найголовнішого для віруючої людини свята. Але багато хто все ж дотримується деяких обмежень у їжі. Наприклад, постують по п'ятницях, або закаляють силу духа, відмовляючись від найулюбленіших продуктів. Кави, наприклад, чи тістечок.
Майже кожен католик вважає своїм обов'язком добре прикрасити будинок. Є низка речей, які мають ритуальне навантаження. Серед прикрас завжди неодмінно мала і мають бути: скульптурна композиція - Марія, Йосип, Ісус в яслах, різдвяний вінок — вічнозелений, з чотирма свічками, які запалюють поступово, щоб освітити шлях Господа, різдвяний дзвіночок — його дзвін вітає появу на світ Христа і допомагає розігнати злих духів в темряві.

Вертеп - сакральний символ Різдва, але коти вважають і себе священними тваринами
За кілька днів до Різдва прикрашають ялинку. До речі, традиція прийшла до українських католиків не від Петра I, (як на російські землі), а від поляків, які в свою чергу запозичили її в німецьких братів у вірі.
Обов'язково дарують один одному подарунки. Це робиться на згадку про волхвів, які принесли немовляті Ісусу дари до його народження.

І ще обов'язково влаштовується дві святкові вечері: пісна на Святвечір, тобто в ніч на Різдво, і скоромна ввечері 25го.
ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ СВЯТО
У переддень Різдва католицькі церкви відкриваються рано вранці, щоб кожен бажаючий парафіянин встиг покаятися в гріхах до настання свята. В цей день католики їдять тільки сочиво – зерна пшениці або ячменю, відварені у воді і приправлені медом.
Увечері напередодні Різдва, тобто на Святвечір, родина сідає до столу й споживає так звану Вігілійну пісну вечерю, їдять овочеві салати, яблука, мед, горіхи, родзинки, різні овочі, селеру. Може бути на столі і риба.
"Є така традиція, що господині готують 12 чи 24 страви, залежно від достатку. Це на згадку про 12 апостолів. Але кількість страв – несуттєва, просто є така традиція. Характерним елементом для наших країн є рибна страва – це рибна юшка чи короп печений. Але це не означає, що так обов'язково має бути. Просто риба – це символ християнства. Із солодких страв ми зазвичай готуємо щось із маком – печиво, пироги чи рулет", - розповідає отець Генріх Камінський – перший римо-католицький священик, що з'явився на чернігівській землі після тривалої – майже 70-річної – перерви в інтерв'ю gorod.cn.ua

А ще за різдвяним столом завжди є одне порожнє місце – хто б не прийшов у будинок – він буде бажаним і дорогим гостем.
Починається Вігілійна вечеря з молитви і читання уривку з Євангелія від Луки, де описується народження Спасителя (уривок з 2-го розділу Благої вісті від Луки, вірші з 1-го по 20-й). Потім члени родини діляться одне з одним шматочком прісного хліба, який називається облатком. Він нагадує про євхаристичний хліб, що використовується під час причастя. Православні замість облатків їдять кутю.
Після вечері родина йде до церкви на урочисту Вігілійну чи Надвечірню Святу Месу. За традицією ця служба має відправлятися рівно опівночі. Навіть ті католики, які протягом року рідко відвідують церкву, в Різдво прагнуть прийти до урочистої меси, де зачитують уривки з Старого Завіту і згадують біблійні події, пов'язані з народженням немовляти Ісуса.

Різдвяна служба в римо-католицькому храмі Чернігова. Джерело gorod.cn.ua
На світанку відбувається друге різдвяне богослужіння - на честь появи на світ нового життя з утроби матері, третє богослужіння доносить символ народження Ісуса Христа в серця всіх віруючих, відбувається вдень.
У переддень Різдва на столик у вітальні, біля великої ялинки, дорослі ставлять склянку молока і тарілочку щ печивом – частування для Санти. Вночі, коли діти засинають, батьки відкривають кватирку, надкушують печиво і надпивають молоко, щоб дитина знала, що Санта завітав.
Вранці 25 грудня настає наочікуваніший час для української малечі – через тиждень після Миколая вони знову отримують подарунки від Санта Клауса (Sanctus Nicolaus, тобто він, в принципі, тим же нашим Святим Миколаєм і є). Тобто до української малечі Миколай приходить як мінімум двічі, а частіше ще й в ніч на 1 січня, тобто на світський Новий рік.

Образ католицького Святого Миколая добре відомий нам за голлівудськими фільмами. Він зодягнутий в червоне, править повозкою оленів (ходять чутки, що коли Санта дістається українських земель, вони кожен раз розбігаються, купують собі позашляховики і їздять на них до наступного року українськими дорогами). Довгі роки образ Санти доповнювався кумедними деталями. Наприклад, великим червоним мішком для подарунків він обзавівся лише в 1864 році..
Увесь день проходить святково і радісно, католики співають колядки як в себе вдома, хором, так і ходячі від будинка до будинку.
Ввечері 25 грудня сідають за урочисту різдвяну вечерю. Як виявилося, особливих страв, які готували б саме українські католики до Різдва нема. Принаймні ми таких відомостей не знайшли, але дехто з українських католиків розповідає, що в якості головної страви можуть подавати курку, фаршировану локшиною.

В США це індичка з журавлинним соусом, в Литві - кутя, страви з риби та інша нежирна їжа. У Данії смажать гусака чи качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці. В Австрії та Угорщині навпаки: не готують птицю, вважаючи, що так може полетіти удача і щастя. У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м'ясні копченості і варять солодовий напій.
В протестантів, які так само святкують Різдво 25 грудня, сталих традицій нема. Принаймні, так журналісту Depo.ua розповіли українські протестанти. Святкують як ближче до душі, на стіл ставлять що більше смакує. Але є одне чітке правило – ніякого алкоголю.
Якщо ви, шановні читачі, знаєте про традиції українських римо-католиків і протестантів більше, ніж описано в цій статті – поділіться цією інформацією з нами будь ласка, і ми з радістю її додамо.

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити