Але церкви РПЦ ФСБ замасковані під вивісками УПЦ і далі залишалися блок-постами російського імперіалізму в Україні.
Закон про заборону церков афільованих з Москвою хоча й запізніло намагається подолати цю проблему.
Проте «відтяжка»виконання деяких норм є загрозою.
9 місяців є серйозним геополітичним вікном, яким ворог людства неодмінно спробує скористатися.
Що варто зробити не чекаючи 9 місяців?
Перше, негайно позбавити права оренди обʼєктів, що мають історичне значення або до будівництва яких не має відношення церква під назвою УМП.
Друге, перевірити законність отримання земельних ділянок, їх використання, дотримання містобудівної документації при будівництві своїх капищ.
При виявленні порушень накладення арешту на майно.
Російська церква не може перебувати на землях та на території установ, які належать державі чи місцевій владі.
Україна не буде діяти як Москва яка на БеТеРі атакувала єдину українську церкву, збудовану за гроші громади. Але допускати шабаш в тилу неприпустимо.
Ну й звісно мають бути засоби морального впливу на людей, які ходять до московського сатани і не каються…
Ну а в подальшому, коли росія тиснутиме на нас союзниками, Україна могла б погодитися на паритетні умови. Кількість їхніх капищ у нас (розташованих суворо з дотриманням усіх законів) має відповідати кількості українських церков у них. Мені здається це справедливо.
Ну і звісно варто перевірити спосіб життя російських агентів у рясах. Тобто невідповідність способу життя офіційним доходам. Виявлена власність, законність якої атци з ФСБ пояснити не можуть, має передаватися у власність держави. Бо подейкують що багато батюшок останнім часом прикупили багато недорої нерухомості за іудину плату…
І все це можна, навіть треба робити не чекаючи девʼяти місяців…
Юрій Сиротюк «Мамай», директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», заступник голови ВО "Свобода", молодший сержант 5 окремої Київської штурмової бригади ЗСУ