Українці в ніч на 7 липня відзначатимуть Івана Купала або Хрестителя. У дохристиянські часи святкували у день літнього сонцестояння з 21 на 22 червня.
У народному уявленні Іван Хреститель є уособленням ритуального обмивання, яке очищає від гріхів. Звідси й поява своєрідного синоніму - "Купала", - пише unian.ua.
Святкування традиційно проводили на березі річки. Обов'язковим елементом є опудало Марени - це зимове божество, яке випробовує людей морозами, хворобами та голодом. Дівчата беруться за руки і, співаючи про кохання, ходять навколо нього. Чоловіки у цей час палять велике вогнище. Пара, яка, взявшись за руки, успішно перестрибне через багаття, щасливо проживе разом усе життя. Загалом кожен намагався стрибнути найефектніше.
Згодом опудало Марени топили. А дівчата пускали по воді вінки із запаленими свічками. Якщо він впевнено та плавно рухатиметься на хвилях, то власниці пророкують щасливе одруження, якщо стоятиме на місці - дівуватиме, піде на дно - взагалі не вийде заміж. Якщо ж вінок дістається іншого берега, це означає, що там чекає її доля.
Дістати вінок своєї дівчини вважали доброю прикметою. Іноді закохані заздалегідь домовлялися, аби хлопець витягнув з води саме той.
Також вірили, що у магічну ніч з'являється цвіт папороті. Того, хто знайшов квітку, вважали обранцем вищих сил. А того, хто пропускав святкування без поважної причини - "нечистим".
Вранці, разом із купальської росою, збирали лікарські трави і рослини наділені особливими цілющими властивостями.
