Хімічний аналіз решток кераміки кам’яної доби, знайдених на території Грузії, розкрив свідчення найдавнішого виноробства в історії цивілізації.
Про це 14 листопада 2017 року повідомляє сайт «Science Ukraine».
Нове відкриття археологів з Грузинського національного музею та Університету Торонто у Канаді посунуло часові рамки перших слідів традиційного виробництва вина на планеті маже на 1000 років. Попередня знахідка мала місце у горах Загрос в Ірані і датувалася 5400 – 5000 роками до н.е.
Грузія має давню традицію виноробства, яка почалась на декілька сотень років раніше, ніж у Західній Азії. Дослідники стверджують, що їм вдалося ідентифікувати фрагменти винограду у неолітичній кераміці. Це була Vitis vinifera – відома також як «євразійська виноградна лоза», від якої беруть свій початок практично всі сучасні сорти винограду.
Незліченна кількість сортів та ароматів 8 – 10 тис. сучасних різновидів винограду є результатом численної пересадки та селекції європейського винограду у всьому світі, – стверджує Стівен Батюк, археолог з Університету Торонто. Європейська виноградна лоза, з якої сьогодні роблять 99.9 % вина у світі, походить корінням з Кавказу.
За словами Батюка, у древньому суспільстві вживання вина та пропонування вина іншим проникало та пронизувало практично всі аспекти життя: від медичних практик до спеціальних урочистостей, від народження до смерті, до повсякденних обідів, під час яких часто лунали тости.
Дані хімічного аналізу дозволяють побачити початок ранньої цивілізації наприкінці кам’яної доби. Люди почали використовувати можливості навколишнього середовища та його ресурси, у даному випадку почалось культивування та виробництво сучасних вин.
Близько 8000 років тому на території сучасної Грузії перші виробники вина на світі почали свою справу, створюючи напій, дуже схожий на те, що ми п’ємо сьогодні.
