Про це пише «Монітор Волинський».
Історія Клевані, невеликого містечка на шляху між Рівним і Луцьком, нараховує, як вважають дослідники, щонайменше 900 років. У письмових джерелах цей населений пункт уперше згадується під 1458 р. як власність князів Чарторийських. Більше п’яти століть історії селища нерозривно пов’язані з цим прізвищем. Усі пам’ятки, якими зараз може похвалитися Клевань – а це замок, костел і церква – збудували представники саме цього роду.
Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії був споруджений у 1610–1630 рр. коштом князя Єжи Чарторийського. Понад 300 років храм служив місцевим католикам, яких мешкало чимало у Клевані та навколишніх селах. Але в 1947 р., коли в рамках «обміну населенням» між Польщею та СРСР поляки були змушені виїхати з України, костел закрили. Деякий час тут був місцевий технікум, потім склади. А далі храм взагалі не використовували. Після того, як зруйнувався дах, почали підмокати стіни, обвалювалася штукатурка, зігнила підлога. Восени 1991 р. занедбану споруду, а точніше руїну, повернули законному власнику.
Католицька громада провела мінімальний комплекс робіт, який могла собі дозволити, але реальний ремонт костелу розпочався порівняно нещодавно, коли настоятелем призначили отця Юрія Погнерибку. Під час ремонтних робіт у чотирьох криптах, що знаходяться під костелом, провели дослідження спеціалісти з Охоронної археологічної служби України. Виявилося, що труни у криптах були розтрощені, людські кістки валялися порозкидані на підлозі – мабуть, там сподівалися знайти якісь коштовності шукачі скарбів. Археологи встановили, зокрема за рештками одягу, що останки належать представникам роду князів Чарторийських. Отець Юрій вирішив провести перепоховання, адже гідне поховання людських останків – це християнський обов’язок.
Дату перепоховання узгодили з родичами, і 5 травня у Клевань прибули 25 нащадків роду Чарторийських, представників чотирьох поколінь, на чолі з княгинею Барбарою Чарторийською. Крім них, у костелі зібралися місцеві парафіяни, гості, представники органів влади. Месу звершив єпископ Віталій Скомаровський, ординарій луцький, йому співслужили священики Луцької дієцезії. Під час богослужіння княгиня Барбара озвучувала читання, а княгиня Ружа співала псалом, адже в католиків читання і співи в Літургії слова, окрім Євангелія, можуть виконувати миряни. До речі, княгиня Барбара Чарторийська – доктор біохімічних наук (це до того, що представники еліт у світі, попри знатність і багатство, ведуть цілком звичайне життя). Під час проповіді єпископ Віталій нагадав життєвий шлях князя Єжи Чарторийського та підкреслив великий вклад княжого роду в розвиток Волині та Церкви, свідченням чого є храм, у якому відбувалося богослужіння. Після меси владика освятив 15 трун, у які склали останки Чарторийських. На двох домовинах стояли євхаристійні чаші, єпитрахилі та Євангелії – так за католицькою традицією ховають священиків. Потім труни помістили у склеп під вівтарем, певний час він іще буде доступним для відвідувачів.
Наприкінці літургії княгиня Барбара, голова сімейного союзу Чарторийських, подякувала усім, завершивши свою промову словами: «Це богослужіння, в якому ми брали сьогодні участь, дуже важливе для спочилих у криптах цього храму. Ми маємо розуміти, що неважливо, як давно вони померли. Їхні душі живі, і ми маємо молитися за них, щоб вони отримали спасіння».
Читайте нас у мережі Фейсбук, якщо бажаєте бути першими!
