Про це у себе на Фейсбук сторінці написала зоозахисник Ганна Доскоч.
«У понеділок 19 березня у сквері біля історичного музею працівники житлово-експлуатаційної контори здійснили зрізання дерев. А в 16:40 до мене зателефонувала одна з працівниць ЖЕКу й повідомила про те, що з однієї з колод порізаного стовбура, які перевезли на їхню територію (саме у тій частині завдяки "допомозі" термітів утворилося дупло), чулися дивні звуки схожі на писк. Виявилося, що це кажани», - розповідає Ганна.
Працівниця ЖЕКу знайшла її і, не знаючи, куди ще офіційно в подібній ситуації можна звернутися у нашому місті, зателефонувала їй.
«Кажуть, у Володимирі є еколог, який міг би підказати, що робити... Але ніхто не знає, де його шукати і які саме обов'язки у його компетенції... Мене трохи дивує сам факт, що дерева наказали зрізати, а те, що вони теоретично (і, як виявилося, практично) можуть бути чиїмось домом, ніхто не врахував й не контролював процес...
Ганна Доскоч одразу ж в інтернеті знайшла номер телефону Людмили Денисенко, директорки луцького зоопарку. Саме вона дала перші вказівки, як діяти. Побігла на територію ЖЕКу, сфотографувала кажанчиків, які сиділи все у тому дуплі, дивилися на неї переляканими оченятами.
«Тоді дізналася, що у сквері могли залишитися ще тварини. Побігла туди. На жаль, знайшла три замерзлі тільця (ймовірно, жертв більше). В пустоті пенька знайшла ще трьох живих. Занесла до решти... А далі було найстрашніше, чого я ніколи не робила - довелося засовувати руку (у рукавичці, звичайно!) в дупло й обережно діставати звідти усіх кажанів й класти до коробки. Вони прокинулися й холод став їхнім першим ворогом. Морозну ніч вони могли не пережити. Цю ніч вони проведуть у приміщенні ЖЕКу. Я не мала часу їх перерахувати. Не менше 13, а то й більше. Сподіваюся лише, що усі виживуть.
Я щиро дякую працівникам ЖЕКу - пані Аллі, котра не закрила очі на бідних кажанів, але почала шукати допомоги, а також пану Володимиру, який теж не був байдужим.
Ще дякую директору історичного музею Володимиру Стемковському, який допоміг шукати живих у сквері.
Особлива ж подяка Людмилі Денисенко, котра не лише дала перші настанови й поради, але й запропонувала допомогти й забрати на подальший догляд кажанів у луцький зоопарк», - розповіла пані Ганна.
Небайдужі мешканці Володимира-Волинського фінансово відгукнулися на прохання завезти до луцького зоопарку невелику коробку з кажанчиками. Тож, незабаром тваринки будуть у безпечному середовищі.
