Україна лідирує серед пострадянських держав у рейтингу рівня екологічності країн світу.
Про це свідчать результати дослідження німецьких екологічних організацій Germanwatch і NewClimate Institute, - повідомляє Deutsche Welle.
На перших місцях у рейтингу - Швеція, Марокко і Литва. Усі 3 країни набрали понад 70 із 100 пунктів, які враховують такі фактори, як вихлоп газів, що створюють парниковий ефект, використання відновлюваних джерел енергії, споживання електроенергії та загальний рівень активності в рамках національної та міжнародної кліматичної політики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про припинення «дружби» з Росією набуде чинності 12 грудня
При цьому лідер рейтингу Швеція (76,28 пункти) опинилась лише на 4 сходинці, тому що до ТОП-3 не увійшла жодна з країн, оскільки, на думку експертів, вони "не докладають достатніх зусиль для запобігання небезпечній зміні клімату".
При складанні рейтингу враховувалися дані 56 країн, а також у цілому Євросоюз, який, у свою чергу, піднявся на 5 позицій порівняно з минулим роком, опинившись на 16 місці з показником 60,65 пункти.
Серед пострадянських держав у рейтингу лідирує Україна, яка покращила свій показник на 2 позиції та зайняла 18 місце (60,09 пункти). Завдяки низькому рівню викидів парникових газів і споживання енергії України водночас опинилася на першому рядку в категорії країн із середнім рівнем екологічності. Однак експерти відзначають, що це пов'язано переважно з економічною кризою, викликаною, зокрема військовим конфліктом.
Німеччина з показником 55,18 пункти зайняла 27 місце, опустившись на 5 позицій порівняно з торішнім рейтингом. Хоча за останні 5 років ФРН збільшила частку відновлюваних джерел енергії в енергетиці, вона залишається одним із найбільших споживачів бурого вугілля як палива, відзначають експерти.
У свою чергу, Росія опинилася в останній десятці - серед країн із дуже низьким рівнем екологічності. Зайнявши 52 місце з показником 37,59 пункту, РФ піднялася порівняно з минулим роком лише на одну позицію.
Конференція проходить у польському місті Катовіце з 3 по 14 грудня, її головні теми - стримування глобального потепління й адаптація до зміни клімату.
