Український інститут національної памʼяті (УІНП) планує відновити пошукові роботи та ексгумацію решток жертв Волинської трагедії. Роботи планують включити у план дій на 2025 рік на тлі звернень від польських громадян, повідомили у пресслужбі інституту 1 жовтня.
Про це пише zaxid.net, інформує ВолиньUA.
Зокрема, УІНП отримав запит на проведення пошуку та ексгумації на території Рівненщини – на початку вересня про гідне поховання жертв Волинської трагедії до президента України звернулася громадянка Польщі. Йшлося про ексгумацію останків тіл 18 людей, включно з членами її сім'ї, вбитих у селі Угли.
«УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та як виняток безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію», – повідомив голова УІНП Антон Дробович.
В цьому питанні інститут буде співпрацювати з Мінкультом та Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Раніше у пресслужбі УІНП повідомляли, що тільки ці структури вповноважені надавати дозволи на ексгумацію.
Роботи з пошуку та ексгумації планують внести до плану дій інституту в 2025 році. Навесні наступного року УІНП тако хоче підготувати алгоритм звернень щодо проведення таких робіт українською та польською мовами.
В УІНП зазначили, що оперативність пошукових робіт на Рівненщині залежатиме від наявних ресурсів. До слова, наприкінці вересня інститут повідомив, що Україна не може повернутися до пошукових робіт через брак фахівців та безпекову ситуацію.
Речник МЗС Польщі Павел Вронський привітав готовність інституту відновити ексгумаційні роботи. Втім, він висловив сподівання, що Україна все ж реалізує свої плани щодо пошуку решток.
«Це хороша інформація і крок у правильному напрямку. Але міністр Радослав Сікорський у переговорах з українськими партнерами неодноразово підкреслював, що ми очікуємо не планів, а рішення. Тому ми сподіваємося, що таке рішення справді буде ухвалене», – заявив Вронський.
Що передувало рішенню про відновлення ексгумації
Волинська трагедія – двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Польща заявляє про 100 тис. загиблих місцевих поляків, втім, за різними оцінками істориків, кількість жертв – від 30 до 70 тис. людей. Водночас кількість загиблих під час Волинської різні українців сягає від 5 до 20 тис. людей. Польща називає вбивства «геноцидом». Втім Україна трактує їх як «трагедію» та закликає до взаємних вибачень, міжнаціонального прощення і примирення.
Нагадаємо, з 2017 року в Україні діяла заборона на ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії – рішення ухвалили у відповідь на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах у польському Підкарпатті. Втім, 2019 року президент України Володимир Зеленський дозволив провести пошукові роботи у Львові.
Наступні дозволи про ексгумацію поляків Україна видала на тлі відновлення польською стороною пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у польському Монастирі. Втім, Польща не відновила на могилі список імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.
«Попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Зазначене вище залишає відкритим питання щодо готовності польської сторони до паритетних і рівноправних відносин з Україною у сфері історичної памʼяті», – нагадали у пресслужбі інституту.
Питання Волинської трагедії викликає розбіжності у поглядах Польщі та України, що впливає на її політичні можливості. Попри заклики президента Польщі Анджея Дуди не пов’язувати питання ексгумації жертв Волинської трагедії 1943-1944 років та євроінтеграцію України, 30 вересня 2024 року заступник голови польського МЗС Теофіл Бартошевський заявив, що країна блокуватиме переговори про вступ України до ЄС без ексгумації. За його словами, якщо перший розділ перемовин, в якому йтиметься про ексгумації тіл поляків, не буде закрито, «Україна не просунеться в наступних».
Раніше польський міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш висловив схожу думку, що Україна не зможе вступити до ЄС без розв’язання питання Волинської трагедії. До його тези приєднався прем’єр-міністр Дональд Туск, який таким чином відреагував на конфлікт тогочасного очільника МЗС України та польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського під час панельної дискусії «Польща майбутнього». Тоді Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію, а він звернув увагу, що зустріч відбувається в місті Ольштин, куди українське населення було переселено у 1947 році в ході операції «Вісла».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нововолинському музеї зберігатиметься макет Маріупольського драматичного театру
