Люди так і не зрозуміли, що «зробимо їх разом» - стосується їх самих. Разом «зробили український народ»
Країна на порозі необольшевизму.
Скільки б ми не робили революцій, вони все підчистять і зачистять виборами.
Руками охлосу спрямованими олігархами.
Люди так і не зрозуміли, що «зробимо їх разом» - стосується їх самих. Разом «зробили український народ».
Як в Шевченка «присплять лукаві, і в огні її окраденую збудять».
Стройні ряди Цинцинатів, заведених Володимиром Олександровичем Калігулою в парламент, змагатимуться з досвідченою партією окупації Путіна.
Країна з стадії транзиту впадає в турбулентність.
А большевизм, не лише в суцільному правовому нігілізмі і владі «слуг і кухарок», і не лише в старому забутому гаслі: «Весь мір ...ми разрушим
До основанья, а затєм
Ми наш, ми новий мір построім -
Кто бил нічем, тот станєт всєм».
Цей большевизм руйнує сталість політичної тяглості. Державницьку спадкоємність. Нульова інституційна пам`ять. Абсолютно невідповідність парламенту ні потребам часу, ні інтересам української нації. Парламент Перекотиполе.
Чи є ще парламент у світі, який так глибоко обрізає тяглість? Приведений виборами, а не повстаннями і переворотами.
Постійне перетасування старої олігархічної колоди нових облич. Тільки з абсолютним винищенням національного.
Не зруйнувавши кайданків неоколоніалізму, шашель руїни добиватиме основи державності.
Щоб не було ні пам`яті, ні спадкоємності. Щоб коли в результаті чергово фейк-оновлення країну можна було «перезаснувати» приміром в каганат.
Але нам своє робить. Ми ніколи не питали шансів і не зважали на відсотки.
У нас вкрали країну, а значить її треба повернути назад.
Кожна нульова точка - це лише свідчення початку сходження.
А воно потрібне і можливе.
Бо як не ми, то хто?
Джерело: блог Юрія Сиротюка
