Кандидат на посаду міського голови Ковельської громади Юрій Поліщук належить до категорії менеджерів-управлінців сучасного типу. За ним – вагомий досвід роботи на різних посадах в органах влади і місцевого самоврядування. Стратегічне мислення, організаторські здібності, практичні навички, відкритість і щирість – коротка характеристика якостей кандидата. У інтерв’ю Юрій Петрович розповідає про власне бачення майбутнього Ковеля як одного з економічних і транспортних центрів Волині.
- Розпочнемо з головного: з якою метою балотуєтеся на посаду міського голови Ковеля?
- Основна мета – зробити кращим життя мешканців Ковеля та сіл, які увійшли до складу територіальної громади. Спостерігаючи, як з початком процесу децентралізації стали розвиватися сільські та селищні громади я прийшов до висновку, що Ковель завис десь між минулим та майбутнім.
Хочу, щоб місто розвивалося значно активніше, ніж це є тепер. Додало поступу і динаміки. Щоб наша громада могла стати однією з кращих не тільки в області, але й в Україні. Для цього є усі передумови.
- Ви маєте поважний управлінський досвід. Працювали у Ковельській райраді та райдержадміністрації, у Люблинецькій ОТГ. Зараз є першим заступником голови Волинської облради. Що дало вам перебування на різних посадах?
- Дійсно, мій стаж роботи на державній службі і в органах місцевого самоврядування становить 11 років. Крім того, у мене є управлінський освітянський стаж. Був директором двох шкіл у Ковельському районі. Звичайно, ці роки не минули даремно. Я здобув неоцінений досвід роботи з людьми. Навчився чітко планувати та організовувати роботу, підбирати кадри, ставити цілі та розробляти механізми їх досягнення. Це той багаж практичних знань і навичок, які потрібні для ефективного менеджменту.
- Яким, на вашу думку, має бути сучасний менеджер-управлінець?
- У першу чергу ця людина має володіти достатніми знаннями з питань саме управлінської діяльності. Бути хорошим аналітиком, психологом. Справжній менеджер має орієнтуватися в питаннях економіки, юриспруденції, політики, господарки. Володіти широким світоглядом, постійно працювати над собою. Вміти прогнозувати розвиток ситуації і бачити не один, а кілька варіантів вирішення завдань. Це дуже важливо.
- На кого будете спиратися у своїй роботі на посаді міського голови?
- У нас є хороша партійна команда, яка балотується до Ковельської міської ради. Це сучасні, молоді, прогресивні люди, які здатні розробляти якісні проєкти рішень. Є порядні фахівці, які можуть бути заступниками міського голови, працювати у виконкомі, виконувати інші функції з управління громадою.
Також я розглядаю як свою команду тих професіоналів, які сьогодні працюють у міській раді. Не можу сказати про всіх, але точно знаю, що у міській раді є багато хороших чиновників. А перші місяці покажуть, яка ланка у місті є слабкою та потребує кадрових змін.
Основна ж моя опора – це жителі громади. Без їхньої підтримки, довіри та розуміння все інше не має великого значення. У моїх планах делегувати значну частину повноважень громадським структурам: ОСББ, вуличним та будинковим комітетам. Я цього абсолютно не боюсь. Бо розумію: міський голова – це не князь. Це людина, яку найняли громадяни для роботи.
- Якими будуть ваші перші кроки?
- Коли я міркував над передвиборчою програмою, зловив себе на думці, що діяльність будь-якої місцевої влади складається з двох полюсів: від стратегічного бачення до ремонту каналізаційної труби. Не можна віддавати перевагу одному чи іншому полюсу. Знаєте, як в нас буває – поклали якісний асфальт, зробили хорошу дорогу. А потім згадали, що під нею розташовані прогнилі комунікації. Перш ніж починати будь-яку роботу, її треба добре спланувати. Ковельській новоутвореній громаді треба в першу чергу скласти правильну Стратегію розвитку терміном на 10 років. Це має бути наша власна стратегія. Її не потрібно десь переписувати чи запозичувати. В першу чергу вона має грунтуватися на детальному вивчені потреб та баченні розвитку мешканців громади та враховувати реалії та наші можливості. Тільки тоді її можна втілити у життя.
Інший важливий документ – Статут громади. Це свого роду місцева конституція, яка наділяє громаду механізмами впливу на владу. Статут має визначати порядок проведення громадських слухань, зборів громадян, електронних петицій. Завдяки цим механізмам громада зможе контролювати владу і брати активну участь в управлінні містом.
- Звучить цікаво. Але чи реально?
- Все те, що я розповідаю – це не захмарні проєкти. Це той управлінський досвід, який в мене вже є. Свого часу я працював заступником голови Люблинецької ОТГ. Був одним з авторів Статуту громади. Очолював робочу групу, яка розробляла Стратегію розвитку об’єднаної територіальної громади. А потім працював над її реалізацією у практичній площині.
- Розкажіть про базові пункти вашої передвиборчої програми.
Найважливішим напрямком програми є розвиток економіки громади. Залучення інвестицій – це рушій нашого розвитку. Робота з грантовими проєктами під конкретні цілі також відкриває значні можливості. За допомогою залучених коштів можна освітити вулиці LED-ліхтарями, модернізувати систему світлофорів, відремонтувати окрему ділянку вулиці, облаштувати гарний сквер чи навести лад у зелених зонах міста.
Також пильної уваги потребують комунальне господарство та розвиток інфраструктури. Потрібно брати участь у державних програмах з утеплення будинків. забезпечити безперебійне надання якісних комунальних послуг, гарячої та холодної води, напрацювати дорожню карту ремонту доріг та тротуарів.
Ще одним важливим напрямком моєї програми є безпека та порядок. Мова йде як про особисту безпеку громадян, так і екологічну безпеку. Люди мають мешкати у спокійних та безпечних населених пунктах. Тому доцільно запровадити муніципальну варту правопорядку, наділивши її конкретними повноваженнями. Для зменшення рівня злочинності слід встановити камери відеоспостереження, вирішити питання збору та переробки сміття.
- Ми говорили про перспективи. А які основні проблеми у громаді ви бачите сьогодні?
- Проблем чимало. Погані тротуари, дороги, облущені будинки, стихійні сміттєзвалища, мало вакансій з достойними зарплатами… Під час спілкування з людьми на вулиці, до мене підходить один чоловік і каже: я три роки плачу за гарячу воду, хоча ніколи її бачив. Людей і їх проблеми потрібно чути. З цим у Ковелі не все гаразд. І думаю, це одна з основних проблем міста.
- Що могло б стати локомотивом розвитку Ковельської громади і потягнути її вперед?
- Це передусім унікальне розташування громади. Ковель – важливий транспортний вузол. Його майбутнє – за розвитком транспортної інфраструктури, логістики та промисловості. Ще один спосіб прискорити розвиток громади – вдало використати потенціал територіального розширення. Нові громади, які приєдналися до Ковеля, не мають почувати себе обділеними. Навпаки, рівень комфорту і добробуту у селах має зростати. А це неминуче збільшить загальний потенціал громади. При цьому, жодним чином не можна допустити дерибану земель.
- Говорячи про Ковель, не можна не згадати про залізницю…
- Незважаючи на те, що залізниця сьогодні є державною формою власності на ній працюють наші люди. Тому міська влада не може стояти осторонь проблем «Укрзалізниці». Навпаки, потрібно слідкувати за усіма рішеннями центральної влади щодо залізниці. Минулого року я був в Міністерстві інфраструктури. Почув про плани уряду реформувати «Укрзалізницю». Якщо їх втілять у життя, то це приведе до краху приміських перевезень, що потягне за собою масові звільнення та зменшення надходжень до бюджету. Логіка дій ЗЕ-команди така: все, що прибуткове, залишаємо собі, а все збиткове віддаємо місцевим громадам. Цього не можна допустити. Ковельська міська влада має виступати спільним фронтом разом із залізничниками у відстоюванні їхніх прав.
- Зараз ви значну частину часу проводите у Луцьку. Вам також вдалося побувати в інших містах. Що варто запозичити Ковелю у них?
- Мені дуже цікавий досвід будь-яких міст, якщо він приносить хороші результати. За такими містами треба йти. Брати з них приклад і вчитися. Я особисто знайомий з мером Івано-Франківська, свободівцем Русланом Марцінківим. Слідкую уважно за Хмельницьким, Тернополем. У цих містах працюють мери, які користуються потужною підтримкою населення. Ковелю потрібно навчитися залучати інвесторів, писати грантові проєкти. У тому ж Луцьку за рахунок грантових коштів та запозичень на пільгових умовах вдалося модернізувати освітлення, повністю реконструювати зоопарк, капітально відремонтувати окремі ділянки автошляхів, утеплити багато будинків.
Багато розмов зараз про забруднення водойм. Через всю Ковельську громаду протікає річка Турія. Час від часу у соцмережах з’являються фото після чергової акції по збору сміття з її берегів. А треба, щоб його там взагалі не було. Як один з варіантів зберегти нашу екологію – створити екопарк «Турія». Заборонити там вирубку, встановити системи відеоспостереження відвести місця для занять спортом, облаштувати бігові доріжки тощо.
- За вами як кандидатом на посаду міського голови Ковеля, не стоять олігархічні клани і грошові мішки. Як ви доносите свою позицію до людей в умовах обмежених ресурсів?
- Допомагає мені у цьому в першу чергу наша свободівська команда. Найкращий варіант агітації – йти до людей і спілкуватися з ними. У наметі, на вулицях, у дворах, на зупинках. Розумію, що не всі люди сприймають таку агітацію однозначно. Але більшість цінує відвертість, щирість, здатність кандидата давати відповідь на найнезручніші питання. Також намагаюся використовувати новітні інформаційні технології, Інтернет, соціальні мережі.
- Багато кандидатів у мери люблять називати себе «великими господарниками». Як ви це сприймаєте?
- Мені таке визначання чимось нагадує Радянський Союз. Колись я мав дискусію з одним з колишніх голів ОДА. Він казав, що усі бізнесмени мають керувати містами та областями. Але давайте будемо чесні: в Україні більшість бізнесменів, які йдуть у владу, мають на меті в першу чергу лобіювати свої власні інтереси. Хіба мало таких прикладів навіть у нас в області? Для таких «бізнесменів-господарників» ніякі кризи не страшні, бо їх підприємства завжди мають хороші замовлення. Я ж вважаю, що влада і бізнес – то різні речі. Завдання влади – ставитися рівноправно до усіх суб’єктів господарювання. Забезпечити однакові правила гри. Бюджетні кошти мають витрачатися не під потреби обраних фірм, а виключно в інтересах мешканців громади.
- Ви також балотуєтеся у депутати Волинської облради від ВО «Свобода»…
- «Свобода» - це команда однодумців. Ми розуміємо, що будемо працювати краще на різних рівнях, якщо у нас буде підтримка побратимів. Коли у мера є фракція у міській раді. Коли є представництво політичної сили в районній і обласній радах. Тому я під час виборчої кампанії агітую не лише за себе. Я агітую за всю команду «Свободи». Бо разом ми зробимо більше.
- Що вас найбільше турбує під час цієї виборчої кампанії?
- Знаєте ми часто любимо згадувати, що в 16-му столітті Ковель отримав магдебурзьке право. А це означало, що місто звільнилося від феодальної залежності і містяни самі стали вирішувати свою долю. Як на мене, в Україні сьогодні розпочався зворотній процес. Олігархи, які вже поділили між собою стратегічні підприємства та галузі, вирішили розділити ще й землі та території. Розпочався процес, коли грошові мішки почали розглядати окремі міста і райони як свої вотчини. Це дуже небезпечно. Ми на порозі нового феодалізму. Не можна дозволити олігархічним групам і їх ставленикам захопити владу в Україні. Бо коли це станеться, то просити захисту буде ні в кого.
Спілкувався Петро Герасименко
