Ситуація, яка складається з контролем над СІЗО, – неприпустима.
Про це повідомляє «Дзеркало тижня».
Всі «зони» умовно діляться на три типи – контрольовані адміністрацією, контрольовані злочинністю та «нейтральні». Перших – меншість.
Парадоксально та в чомусь навіть смішно, але українська влада в особі ДКВС тримає під своїм контролем ледь п'яту частину від загальної кількості наявних в Україні виправних установ. Трохи більша кількість «зон» контролюється злочинністю, а решта мають статус «сірих», тобто, образно кажучи, «нейтральних». Це проблема, яка потребує негайного вирішення, відзначають Сергій Колесник та експерт Українського інституту майбутнього Євгеній Єнін у своєму матеріалі для DT.UA.
«Лише десь у 30 зі 150 установ ДКВС адміністрація повністю контролює ситуацію («червоні зони»). Трохи більше установ, у яких «смотрящі» від «злодіїв у законі» повністю контролюють усю ситуацію в них («чорні зони», в яких адміністрація існує номінально, тобто на папері). Є приміщення, куди представники адміністрації й навіть прокурори бояться заходити, не кажучи про контроль за внутрішнім розпорядком тощо... Більшість же установ належить до категорії «сірих», де адміністрація та злодії знайшли спільну мову. Зокрема, представники адміністрації «заплющують очі» на порушення в'язнями закону й не чіпають каналів потрапляння в установу наркотиків, дозволяють проведення «злодійських сходок», а останні, своєю чергою, контролюють решту в'язнів», – пояснюють автори.
На їхню думку, у такого повороту подій є ряд певних причин – корумпованість керівництва, наявність тіньових потоків від протиправної діяльності (азартні ігри, наркотики, проституція, вимагання тощо), з яких поповнюється «злодійський общак», та інше.
При цьому поділ на «червоні», «чорні» та «сірі» виправні установи виник далеко не вчора, проте останнім часом простежується небезпечна тенденція до зростання кількості неконтрольованих адміністрацією «зон», що підтверджують останні заворушення у деяких місцях ув'язнення, зокрема, бунт в Кіровоградському СІЗО. Більш того, ця проблема подекуди переростає у статус загрози для національної безпеки, пишуть автори.
«До речі, «смотрящі» підпорядковуються «злодіям у законі», а вітчизняні «злодії» — в тісному контакті з російськими «злодіями», яких контролюють спецслужби сусідньої держави. Тобто в час «Ч» одночасно в десятках колоній можуть відбутися масові заворушення засуджених, інспіровані ззовні. Чи готові керівники МЮ та ДКВС до розвитку такої ситуації?», – цікавляться вони.
Серед можливих варіантів вирішення проблеми – повернення для ДКВС права вести оперативно-розшукові дії, а також створення спеціального підрозділу ДКВС для протидії організованій злочинності в системі виправних установ країни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волинські правоохоронці «накрили» постачальників наркотиків у колонію
