У театрі Schauspielhaus Zürich у швейцарському Цюриху з’явився Ukrainian kiosk – постійний майданчик для обміну думками про історію та культуру України. Першою гостею стала письменниця родом із Луцька - Оксана Забужко.
Про це повідомив колишній очільник київського Театру на Лівому березі режисер Стас Жирков, пише УП.
"У Цюриху, де ми робимо нову виставу, відбулася перша зустріч в рамках придуманого мною проєкту "Ukrainian kiosk" – читання і розмова з автором", – написав Жирков.
У коментарі УП.Життя Стас Жирков пояснив, що давно співпрацює з театром. Ідея створити майданчик для обговорень виникла під час підготовки нового спільного проєкту.
"Театр у Цюриху є моїм великим партнером – в грудні 2022 тут відбулись великі гастролі Театру на Лівому Березі "Погані дороги". Це ще була моя домовленість, і я дуже вдячний, що театр радушно прийняв лівобережців. А буквально два тижні тому тут почались репетиції нового нашого проєкту з Павлом Ар’є – вистави "Антигона з Бучі". Паралельно з цим запропонував театру зробити українське фойє, а по-німецьки це Ukrainian kiosk – де ми могли би підіймати важливі теми, робити обговорення, давати можливість швейцарській аудиторії зрозуміти нас, і давати можливість українській аудиторії, яка також зараз тут, відчути себе вдома, отримати цей зв’язок", – пояснив Жирков.
Модерували зустріч Стас Жирков та Катінка Деккет – головна драматургиня театру Цюриху. Після читання оповідання Оксани Забужко "Сестро, сестро" – письменниця спілкувалась із публікою.
"Питання були про нашу історію, про нашу ідентифікацію, про війну. Пані Оксана приводить розлогі приклади. Головна теза зустрічі – що український народ і культура нарешті входить повноправно в європейський культурний контекст не як придаток до "вєлікой руськой культури", а як окреме мистецтво. Зацікавленість нашими темами тут є надзвичайно великою. Єдине, що нам не можна зупинятись, а це лише початкові кроки наші в світі. Мусимо активно над цим працювати. Важливо мати таке представництво, давати таким людям слово в Європі", – каже Жирков.
Наголошує, що попри часті розмови про втому від України – він не спостерігає такої проблеми.
"Ніякої втоми від України немає. Інша справа, що ти маєш постійно думати, з якою авдиторією ти говориш, і що ти говориш. Умовно кажучи, з німцями й поляками – це одні розмови. З австрійцями й швейцарцями – розмови відмінні і за своїм градусом, і навіть за тими тезами, якими ти це говориш. Це треба усвідомлювати. Є речі, які не треба пояснювати литовцям, полякам, чехам, а є теми, які потрібно для умовних німців поглиблено пояснювати й обговорювати.
Тож я не відчуваю втоми від України – навпаки відчуваю цікавість. Думаю, що наше завдання буде в якийсь момент перехопити ініціативу – і почати говорити не просто про війну, а почати говорити про себе. Стати частиною європейського дискурсу, але для цього потрібні великі зміни всередині нашої країни, які ми чомусь не хочемо робити – але це зовсім інше питання", – каже Жирков.
"Антигона з Бучі", яку зараз готують у Цюриху, це історія про швейцарську фотографиню, що на кілька днів потрапляє в Бучу після деокупації, історія про її досвід. Там є документальні свідчення й історії, які автори збирали й документували. Прем’єра "Антигони з Бучі" запланована на 4 травня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Честь у спадок": поетеса з Луцька Оксана Забужко подякувала херсонському "Бенксі"