У селі Мельники, що в Шацькій громаді, заробляють на смітті. Усе тому, що місцева жителька Руслана Сидорчук організувала сільський комітет, адже її село потерпало від навали сміття, а прибирати його було нікому. Завдяки її зусиллям мельниківці тепер не лише сортують, а ще й продають вторсировину.
Про це пишуть Волинські новини.
Мотиваційна історію про те, як люди самоорганізовуються, щоб їхня громада ставала кращою, – у відео «ШоТам?».
Пані Руслана придумала, як заробляти гроші на звичайному смітті. Вона об’єднала навколо ідеї десятки людей і створила сільський комітет. І тепер на прикладі рідної Шацької громади ділиться досвідом із сусідніми.
Руслана Сидорук народилася і виросла в Мельниках. Її село розташоване серед поліських лісів на березі озера Пісочне, яке є улюбленим місцем туристів. Щоліта ті залишають після себе гори сміття. У селі на 1000 людей не було своєї сільради й депутатів, які б відповідали за вивіз непотребу.
«У нас не було ні депутатів, ні старости. Можливо, через те, що ми близько до Шацька, то не вважали це за потрібне. Ми вирішили це змінити», – розповіла жінка.
Жителька села не могла дивитися на захаращені рідні місця, тому взялася створювати в Мельниках сільський комітет. Для цього зібрала активних жителів. Ідею створення комітету підтримала влада Шацької громади.
«Люди, які перебувають у сільському комітеті, мають право бути на сесії селищної ради, висловлювати позицію села й досягати потрібних рішень» – пояснив секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук.
Юридично закріпити права комітету допомогли Волинський інститут права та USAID «Говерла». Невдовзі в Мельниках запрацював новий орган із пані Русланою на чолі. Далі взялися за вирішення проблеми зі сміттям.
«Ми вирішили поставити контейнери для роздільного сміття, де могли й туристи, і наші жителі викидати окремо пластик та скло», – зауважила членкиня комітету Марія Сидорук.
«Не можна сказати, що сортувати сміття так легко. Жителі села звикли викидати на узбіччі або в ліс, де ніхто не бачить. Донести всю інформацію про сортування на початках було тяжко. Але ми пояснювали людям, як це треба робити», – додала Руслана Сидорук.
Врешті-решт люди почали розкидати сміття по контейнерах. А Руслана разом із колегами стала продавати відходи. За чотири місяці на непотребі заробили 5000 гривень. За ці кошти купили бензопилу, щоб розчищати в Мельниках чагарники.
Нині люди продовжують сортування і наповнюють бюджет громади. Очільниця комітету планує облаштувати нову зупинку завдяки доходам.
«Ми на власному прикладі хочемо показати іншими громадам, що якщо об’єднати ініціативних людей, то можна досягти результату. Ми не вимагаємо, а співпрацюємо», – підсумувала Руслана Сидорук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нововолинську зменшилася кількість засмічень каналізаційних колодязів
