Навіть зразковий інтернатний заклад не замінить дітям справжньої родини.
Через це Міністерство охорони здоров'я змінить систему підтримки дітей, що не мають батьків, повідомила в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун в Facebook.
"І це не про закриття інтернатних закладів. Насправді з дітей, що живуть у таких закладах в Україні, лише 8% мають статус дітей-сиріт. У решти є мама або тато, або обидва з батьків, які опинилися в скрутному становищі та не можуть виховувати дитину. Щоб ці діти зростали у своїй сім'ї, шукаємо способи допомогти таким сім'ям", - написала вона.
В МОЗ планують ліквідувати дитячі будинки-інтернати до 2020 року. Цей рік інтернати працюватимуть у звичному режимі, однак дітей, що там навчаються будуть влаштовувати у сім'ї. Після 2020 року дітей перестануть приймати в дитячі будинки.
"Буде створено всі умови, щоби ці діти могли повноцінно зростати зі своїми рідними батьками. У виключному випадку вони будуть жити в патронатній чи прийомній сім'ї", - пише міністерка.
Замість дитячих будинків створять паліативно-реабілітаційні центри. Кількість мість в таких центрах буде залежати від потреб громади.
"Сьогодні критично не вистачає реабілітаційних та паліативних центрів. Від моменту направлення дитини в такий центр до початку лікування - проходить близько року. Це сильно впливає на ефективність лікування та реабілітації дитини. Паліативна допомога і реабілітація увійшли в "зелений перелік" - гарантований державою пакет послуг, за який платитиме Національна служба здоров'я України. Ці послуги для громадян будуть безоплатні", - пише Супрун.
Міністерка зазначає, що ліквідація інтернатів не означає, що дітей залишать без житла.
"Ми прагнемо, щоби діти, які зараз живуть у них, були влаштовані в хороші сім'ї або ж могли рости в умовах, наближених до сімейних", - пише вона.
Альтернативою дитячим будинкам Супрун вбачає патронатні сім'ї, тобто такі, що опікуються сиротами та дітьми, чиї батьки не можуть їх виховувати.
"Рішення про введення послуги з патронату над дитиною приймають місцеві державні адміністрації або виконавчі органи місцевих рад. Вони ж здійснюють підбір і сприяють навчанню кандидатів. Саме така допомога дітям - це реальна турбота про них, а не просто декларація на папері чи подарунки солодощів".
Пані Уляна зазначає, що практика відмови від інтернатів поширена в усьому світі.
"Сьогодні існують набагато кращі моделі підтримки дітей, ніж дитячі будинки. Увесь цивілізований світ відмовився або відмовляється від такого влаштування дітей - в тому числі через негативний вплив на психічний і фізіологічний розвиток дитини. Не живуть діти в інтернатних закладах і до повноліття. Такого просто не існує. Так не повинно бути і в нас".
