Вчені Єнського університету імені Фрідріха Шиллера в Німеччині склали рейтинг країн із найвищим рівнем смертності від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування.
На першому, найгіршому, місці – Україна. А загалом до першої двадцятки потрапили 14 країн колишнього СРСР, - передає Радіо Свобода.
Проаналізували дані 51 країни так званого європейського регіону ВООЗ Тобто разом із Туреччиною, Ізраїлем, а також післярадянськими державами, що географічно розташовані в Азії. Був узятий період із 1990 по 2016 рік.
На першому, найгіршому місці в рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань, спричинених неправильним харчуванням, за відсотковим рівнем – Україна: в ній рівень смертності з цієї причини 2016 року становив 38,2% від усіх смертей. Із загалом 15 колишніх радянських республік до першої двадцятки потрапили 14.
1.Україна (38,2% від усіх смертей), 2. Білорусь (36,8%), 3. Грузія (34,4%), 4. Молдова (34,2%), 5. Узбекистан (32,2%), 6. Болгарія (32,2%), 7. Азербайджан (32,0%), 8. Туркменистан (31,9%), 9. Латвія (31,7%), 10. Литва (30,5%), 11. Росія (30,0%), 12. Киргизстан (29,5%), 13. Казахстан (29,5%), 14. Словаччина (29,0%), 15. Естонія (28,3%), 16. Вірменія (28,2%), 17. Румунія (27,6%), 18. Албанія (27,2%), 19. Чорногорія (26,6%), 20. Чехія (26,4%)
Остання з післярадянських держав, Таджикистан, – на 24-му місці (24,0%).
Після статистичного перерахунку з поправкою на вікову структуру населення українська цифра склала 349 смертей на кожні 100 тисяч населення. Це найвище число у Східній Європі і четверте серед усіх досліджених країн.
Гірше за Україну справи з цього огляду в Узбекистані, Туркменистані і Киргизстані. А слідом за Україною йдуть Молдова, Азербайджан, Білорусь, Таджикистан, Казахстан, Росія і Грузія. Ось найгірша десятка:
1. Узбекистан (394 випадки смерті на 100 тисяч населення), 2. Туркменистан (376), 3. Киргизстан (350), 4. Україна (349), 5. Молдова (328), 6. Азербайджан (319), 7. Білорусь (313), 8. Таджикистан (310), 9. Казахстан (306), 10. Росія (291)
Автори дослідження стверджують, що мешканці цих країн постраждали від хвороб, викликаних нездоровим харчуванням. Найбільше пов'язаних зі способом харчування смертей від серцево-судинних хвороб, за їхніми даними, спричинили дієти з низьким рівнем споживання цілозернових продуктів, горіхів, насіння, овочів, фруктів, бобових, омега-3 жирних кислот, а також із високим рівнем споживання натрію (тобто в першу чергу солі).
Ситуація в західноєвропейських країнах набагато краща, ніж в Азії і Східній Європі, що, як і колишній СРСР, побувала під комуністичною владою. Усі перші 27 країн із найгіршим показником смертності з поправкою на вікову структуру – саме зі складу колишніх Радянського Союзу і східноєвропейського соціалістичного блоку, і єдиною країною з них, що "вирвалася" до західноєвропейських показників, стала Словенія. Після останньої з 27, Польщі, зі смертністю від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування на рівні 150 смертей на 100 тисяч населення, наступна, 28-а Греція, йде відразу з різким відривом: її показник – 100 на 100 тисяч.
Найкраще з цього огляду, харчуються мешканці Іспанії, Ізраїлю і Франції: у цих країнах через нездорове харчування померло від серцево-судинних хвороб від 43 до 46 осіб на 100 тис.
Серед зауважень, які наводять дослідники, – що в низці східноєвропейських країн, які за період від 1990 до 2002 років перейшли з соняшникової олії на ріпакову, різко впала смертність від ішемічної хвороби серця.
У тих країнах, де головною кухонною олією залишилася соняшникова, як-то в Україні, Росії, Румунії чи Болгарії, рівень цієї смертності був стабільним від 1990 року. Натомість у країнах, що почали використовувати ріпакову олію (Польща, Чехія, Естонія, Латвія, Литва), за цей період смертність від ішемічної хвороби серця різко впала.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чехії врятували 70 лижників, які застрягли на підйомнику
Вчені стверджують, що за допомогою збалансованої дієти можна запобігти приблизно кожній п'ятій із передчасних смертей від серцево-судинних захворювань.
