Аграрії південних областей цього року розпочали збір ранніх зернових ще на початку червня. Кажуть, що такі ранні жнива відбулись вперше за усі роки незалежності. Загалом на сьогодні жнивують аграрії шести областей і вже намолочено 48,3 тис. т зерна нового врожаю.
Щоправда, збиральну кампанію перервали зливи. І якщо ярим культурам опади підуть лише на користь, то уже дозрілому озимому ячменю тепер потрібен додатковий час, щоб підсохнути.
У компанії «ПАЕК» розпочали обмолот ранніх зернових 6 червня. Наразі підприємство жнивує в Баштанському і Вознесенському районах Миколаївської області. Проте поки обґрунтований аналіз зібраного врожаю в компанії зробити не можуть, оскільки більше тижня комбайни не заходили в поле через рясні дощі, але попереднім зрізом — задоволені.
Хоча той же озимий ячмінь пішов різко у вегетацію, все ж встиг сформувати колос. Щодо маси насінини, то вона відповідає заявленим показникам відповідного сорту. Тобто навіть такі екстремальні умови для розвитку рослини не завадили їм розкрити свій потенціал. Урожайність будемо мати дещо вищу, ніж торік, але поки складно дати чітку цифру.
У компанії зазначають, що хорошу врожайність зернових за таких складних кліматичних умов вони мають завдяки старанному догляду агрономів та вкладеним фінансовим ресурсам, які було спрямовано на добрива та ЗЗР. А також якісному насіннєвому матеріалу. З цим у «ПАЕК» не експериментують, адже посівні площі практично на кожну культуру — це тисячі гектарів землі.
«Для більшості зернових культур посівний матеріал ми вирощуємо самостійно. Багато сил і здоров’я вкладено в кожну зернину», — говорить Юрій Кормишкін.
Щодо зберігання майбутнього врожаю, то компанія «ПАЕК» за роки роботи спрямувала значні інвестиції на створення та розбудову власного елеваторного виробництва. Наразі для власних потреб та для поклажодавців функціонує 7 елеваторів у Миколаївській та Одеській областях загальною потужністю більше 300 тис. т одночасного зберігання. При кожному з елеваторів працюють сертифіковані лабораторії, акредитовані на роботу з більш як 16 культурами.
«У нашої компанії немає наразі труднощів зі зберіганням збіжжя. Навпаки, ми активно співпрацюємо з фермерськими господарствами та агрокомпаніями, надаючи власні потужності для доробки та подальшого зберігання їхнього врожаю», — зазначає Юрій Кормишкін.
Постачальник аналітики супутникових зображень EOS Data Analytics запустив онлайн-проєкт «Жнива Надії», де зібрані дані про врожайність основних сільськогосподарських культур в Україні з 2021 по 2023 рік, а також прогноз на 2024 рік.
У компанії зазначають, що прогнозні дані отримані на основі моделі, яка об’єднує сценарний аналіз, машинне навчання, історичні дані про врожайність та сукупність різноманітних прогнозів погоди. Цей метод дозволяє формувати прогнози врожайності з урахуванням різних метеорологічних умов, що робить їх незалежними від змін клімату та інших зовнішніх факторів.
«Для України основним обмежувальним фактором для розвитку рослин є опади, тоді як температурні умови по всій території країни не є критичними», — зазначає експерт з наукових рішень в EOS Data Analytics Олексій Кривобок.
Сценаріями зміни метеорологічних умов було вибрано значення опадів — наближені до середньобагаторічних, більше середньобагаторічних та менше середньобагаторічних.
Для цих трьох сценаріїв були спрогнозовані значення врожайності основних сільськогосподарських культур (озима пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник та соя) і валовий збір по областях України.
Розрахунки валового збору та середньої врожайності культур представлені у таблиці нижче. Проведена оцінка зміни прогнозу врожайності та валового збору культур залежно від фактичних метеоумов, що склалися на 20.03.2024 р. Загальні площі посівів залишаються на рівні 2023 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцьку з'явиться нова ботанічна пам'ятка природи, якій понад 100 років
