У Києві презентували масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху.
Про це повідомляє кореспондент «Укрінформу».
«Це база даних з іменами вояків Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. У режимі реального часу змінюється кількість біографічних довідок, які занесені на портал. Станом на зараз це 12 227 імен», - зазначив засновник проєкту, керівник благодійного фонду «Героїка» Павло Подобєд.
За його словами, інтернет-проєкт значною мірою генеалогічний, спрямований на тих людей, які намагаються дізнатися більше про свого діда-прадіда, про свою родину. Він дає змогу швидко й безкоштовно перевірити, чи служив чийсь пращур в українських військах.
«Наш проєкт не спрямований на дослідників української військової історії. Ми не ставили за мету публікувати історії військових частин, зібрати, передрукувати на наш сайт біографії з усіх можливих довідників і книжок», - зауважив історик.
Він уточнив, що база даних робить акцент на основні відомості генеалогічного характеру. За ім'ям і прізвищем того, хто брав участь у збройній боротьбі за незалежність України, на сайті можна одержати інформацію про місця і дати народження та смерті, обставини смерті, місце поховання, фото особи, копії документів, фото місця поховання і коротку біографічну довідку, якщо така є.
Подобєд зазначив, що чимало людей допомогли реалізувати цей проєкт - це волонтери, які виконували різну роботу, зокрема обробляли та сканували архівні документи, з фотоапаратами і відеокамерами обійшли величезну кількість цвинтарів на території України, Польщі, Чехії, Канади, США, Німеччини, Люксембургу.
«Лишень ця географія – це від 15 до 17 тисяч поховань, які ми постійно звіряємо з нашою базою даних і одержуємо не лише фото могил, а й величезну кількість оновлень до біографічних довідок», - пояснив історик.
Він зауважив при цьому, що база даних спирається виключно на архівні документи.
«Тобто біографічна довідка складається не за написами на надгробках, не за некрологами. Робота в бібліотеках, музеях, польові експедиції лише дають можливість уточнити, доповнити долі конкретних людей супровідними відомостями. Водночас ми стверджуємо, що людина служила в українських військах, тільки якщо є відповідні документи суворої звітності – списки, нагородні листи, особові справи тощо», - підкреслив Подобєд.
Керівник проєкту також додав, що сьогодні точаться суперечки про кількість людей, які пройшли через українські війська з 1917-го по 1924 рік. І висловив припущення, що через війська Центральної Ради, Армії Української Держави, війська Директорії, Армії УНР, Українську Галицьку армію пройшли понад 300 тис. Українців.
«Очевидно, точних цифр ми не можемо назвати. Якщо брати лише Війська Центральної Ради, Директорії і Армії УНР, - то це десь 200 тисяч. Тобто наша база даних описує долі приблизно 15-20 відсотків осіб. І якщо людина не знайшла свого пращура в нашій базі даних, це не означає, що він не служив в українських військах - він міг коротко брати участь, скажімо, в антигетьманському повстанні, і про нього не збереглось документів», - сказав Подобєд.
Своєю чергою історик і журналіст Ярослав Тинченко зауважив, що повна персональна документація щодо армії УНР збереглася лише з травня 1920 року:
«Тобто ми можемо «вбити» в базу прізвища всіх, хто служив в армії УНР з цього часу, - це близько 40 тисяч осіб… Радянська влада робила все, щоб документи, які збереглися в архівах, зникли – їх знищували «за недоцільністю подальшого зберігання». За документами, які збереглися по періоду 1917-1919 рр., це ще близько 10 тисяч прізвищ. Тобто по архівах станом на сьогодні ми можемо «вичепити» загалом 50 тисяч людей».
Як зазначалося, презентація бази даних була приурочена до 10-ї річниці створення БФ «Героїка», що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Танки — на вулицях Ковеля: світлини, яким більше півстоліття
