Ветеран Микола Романюк запустив виробництво шоперів з національними мотивами
Про це пише інформаційний портал Ветеран, - інформує ВолиньUA
До 24 лютого 2022 року Микола Романюк працював старшим зміни охорони на одному з підприємств у Луцьку, а раніше до цього 14 років займався бізнесом. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини: пройшов важкі бої на Донеччині, а 2023 року звільнився за сімейними обставинами та через проблеми зі здоров’ям.
Тривалі місяці чоловік присвятив лікуванню – переніс кілька операцій і досі проходить реабілітацію. Проте завдяки сильному та впертому характеру, а також невмінню всидіти на місці, не просто не опустив руки, але й вирішив повернутися до підприємницької діяльності. Заручившись підтримкою сестри Марини та її чоловіка Антона, заснував виробництво крафтових українських шоперів "Чаруня".
Наприкінці 2024 року Микола виграв грант від Українського ветеранського фонду "Варто 11.0". Про свій шлях та розвиток власної справи чоловік розповів veteran.com.ua.
З Луцька – в справжнє пекло на Донбасі
Про війну Микола розповідає неохоче, адже там "суцільний хаос, Мордор та немає ніякого світла". Однак пригадує, що на початку повномасштабного вторгнення мобілізувався добровільно, так ще й не з першого разу – навіть довелося підключити "старі зв’язки".
Служив у складі 2-го батальйону К2 54-тої окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи та одразу потрапив на найгарячіші напрямки. Чоловік пройшов бої в районах Красногорівки, Мар’їнки, Солодкого на Донеччині. Отримав численні контузії та заробив серйозні проблеми зі здоров’ям: сьогодні має інвалідність 2 групи.
У 2023 році Микола повернувся в Луцьк. Тривалий час лікувався та навіть був прикутий до ліжка – той період називає найтяжчим у житті.
"Однак я ж впертий! Тож як з’явилася можливість, пішов на реабілітацію, потрошки повернувся до спортивних занять (у минулому я був спортсменом). Потім звернувся у Ветеранський простір та почав підтримувати інших захисників, допомагати скаліченим ветеранам, - ділиться чоловік. – Хто побував на "нулі", той вже не буде таким, як раніше. Я вважаю, що війна - постійний адреналін, як наркотик. І від цього треба лікуватися, позбуватися".
Повернувшись до цивільного життя, Микола зіткнувся з певними проблемами – зокрема, у пошуках роботи. Потенційні роботодавці відмовляли, посилаючись на "загострене відчуття справедливості" серед ветеранів. Розуміючи, що змінити ситуацію можна лише самотужки, чоловік вирішив повернутися до підприємництва. Разом з сестрою Мариною та її чоловіком Антоном заснував виробництво шоперів в українському стилі – "Чаруня" (Charunya). А ще став розробляти різні проєкти й своїм побратимам.
Шопер з українськими мотивами – справжній оберіг
"Після мого повернення з війни Марина показала свої перші шопери – і мені дуже сподобався орнамент. Ще зі школи я люблю українську символіку, руни, нашу історію. І тоді я запропонував розвивати цей напрямок як ветеранський бізнес, хоч він і доволі важкий, - розповідає підприємець. – Це суто український продукт, так би мовити, не для всіх. Та рано чи пізно він знайде свого покупця".
В основі концепції бренду – поєднання української естетики з буденними речами, наближення національних рушників до сучасного стилю. Кожний шопер - унікальний, має елементи нашої символіки та створюється з рушникового полотна і сучасних тканин (джинсу, вельвету та навіть військового пікселя).
Цікава й сама назва бренду. Як наголошує сестра ветерана Марина на сторінках підприємства у соцмережах, його вибір не був випадковим. Чаруня – старовинне жіноче ім’я, що має значення "та, хто має чари". Тож найменування не тільки є милозвучним та оригінальним, але й ще більше посилює українську автентику у виробах. Так шопер стає справжнім оберегом, наповненим глибиною традицій, а не просто стильним аксесуаром.
Щоб запустити власну справу, Микола подав заявку на грант у рамках програми "єРобота". Фінансову підтримку йому надали, однак коштів виявилося замало, щоб придбати все необхідне обладнання та закрити повний цикл виробництва. Тож чоловік вирішив взяти участь у програмі "Варто 11.0" від Українського ветеранського фонду – і наприкінці 2024 року став одним з переможців.
"Купляти обладнання частинами я не бачив сенсу. Одне буде тягнути інше, тут третє може зламатися, четверте треба полагодити.. Тож я прагнув забезпечити одразу весь цикл виробництва. Грантові кошти ми плануємо в основному витратити на обладнання та оплату рекламних послуг. Наразі ми на самому початку, тож у бізнес треба багато вкладати – тоді він пізніше буде приносити результат", - каже Микола Романюк.
В асортименті "Чаруні" на сьогодні - шопери трьох розмірів, створені з різних тканин та з різними українськими орнаментами. Частину з них можна придбати одразу – онлайн на сторінці виробництва в соцмережі або фізично в Луцьку.
У ході бесіди ветеран-підприємець не раз підкреслює, що його справа знаходиться на самому старті. Тож попереду - чимало роботи. Так само багато й ідей для розвитку та розширення виробництва – проте їх Микола поки що тримає в таємниці.
Читайте також: Нішевий шоколад з виняткових какао-бобів: сестри-підприємиці з Луцька поділились своєю історією
