Триденний симпозіум-пленер, присвячений засновнику першої української політичної партії, другу Івана Франка, журналісту та письменнику, розпочався на малій батьківщині Михайла Павлика. Учасники заходу констатували, що його постать і доробок залишаються маловивченими.
30 червня у місті Косів на Івано-Франківщині відбувся перший день Всеукраїнського симпозіуму-пленеру “Творець нового культурного українства”, присвяченого 170-річчю від дня народження видатного українського громадсько-політичного діяча, публіциста та письменника Михайла Павлика. Захід розпочався з урочистого вшанування пам’яті українського інтелектуала біля його монумента в Косові, після чого учасники симпозіуму зібралися в Музеї народної творчості колекції Михайла Струтинського, де відбулася наукова конференція, присвячена постаті Михайла Павлика.
Науковою координаторкою конференції була заступниця директора Інституту Івана Франка Національної академії наук України, докторка філологічних наук Алла Швець. Вона зазначила, що Михайло Павлик – це багатогранна постать. Він був ідеологом українського самостійництва, співзасновником першої української політичної сили – Української радикальної партії; був видатним журналістом, публіцистом і видавцем, письменником і перекладачем; науковцем – фольклористом і істориком; громадським діячем, що, з-поміж іншого, відстоював рівні права жінок.
Лейтмотивом симпозіуму стала цитата з передмови, яку Михайло Павлик написав до брошури Михайла Драгоманова “Пропащий час. Українці під Московським царством (1654 – 1876)”. Слова, сказані у 1909 році, надзвичайно співзвучні з реаліями 2023 року: “Одно спасіння, щоб вирватися з царства нашої пропащости, – це відділити й відгородити українську землю від Росії – якнайшвидше, за всяку ціну, поки ще є час”. На актуальності спадщини Павлика наголосив у своєму виступі і директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Євген Нахлік:
“Як і сто років, так і тепер актуальними є Павликове викриття московського деспотизму та Павликова патетика визвольного чину та здобуття української державності. У процесі роботи над статтями до Франківської енциклопедії мені випала нагода часто читати Павликові праці та видання. Доводиться констатувати, що Павлик як ідеолог, політик, публіцист, письменник ще далеко не досліджений, його писемна спадщина потребує систематизації, нового, сучасного осмислення та оцінки, а непересічна Павликова особистість – ґрунтовної біографії”.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у своїй вітальній промові також висловив подив щодо того, що спадщина Михайла Павлика досі належним чином не пошанована у незалежній Україні. Омбудсмен закликав академічну спільноту та представників місцевої влади ініціювати підготовку повного видання праць українського інтелектуала, зокрема – його епістолярного, публіцистичного та наукового доробків.
“Тільки епістолярій зможе дозволити нам зрозуміти наскільки складною і, водночас, відповідальною була історія створення перших українських політичних сил. Наскільки важко та відповідально було утримувати та розвивати в Україні періодичні видання – “Друг”, “Дзвін””, – зазначив Тарас Кремінь.
Посадовець також відзначив лідерську позицію Інституту Івана Франка у справі вшанування важливих історичних постатей, подякував за ефективну культурну та мовну політику, яку впроваджує наукова установа.
“Ми перейменуємо населені пункти, ми захистимо українське кіно і залишиться український кінодубляж, ми далі утверджуватимемо українську мову, як це визначено законодавством, Конституцією та історичним поступом української нації. Нам не треба боятися, нам треба рішуче йти вперед”, – заявив уповноважений із захисту державної мови.
Після пленарних доповідей учасники наукової конференції працювали у чотирьох секціях, що були присвячені різним аспектам діяльності та творчості Михайла Павлика. Зокрема, Алла Швець представила доповідь на тему “Жіночий слід у взаєминах Михайла Павлика та Івана Франка”, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету Святослав Пилипчук розповів про суголосні фольклористичні праці Павлика та Франка.
Симпозіум-пленер триватиме ще два дні. Завтра у програмі мандрівка в гори та науковий пленер. У неділю учасники заходу познайомляться з історико-культурною спадщиною Косова.
Зазначимо, що серед організаторів симпозіуму-пленеру – Інститут Івана Франка НАН України, профільні департаменти Івано-Франківської та Львівської обласних державних адміністрацій, Косівської міської ради, Всеукраїнська громадської організація “Союз українок”. Захід проводиться під патронатом керівників Львівської та Івано-Франківської ОВА.
