Житель села Дерно Луцького району Олександр Гуч на завершальному етапі будівництва екобудинку.
Двоповерховий дім чоловік будує впродовж п'яти років. Каркас хати зроблений з дерева, а стіни — з соломи.
Своїм досвідом Олександр Гуч поділився із Суспільним.
"Вдень, коли на вулиці спека, — в хаті тримається прохолода. За день стіни трішки прогріваються та увечері хата всередині відчувається тепла. Тут тримається баланс", — розповідає про оселю її власник.
Ідея будівництва солом’яної хати виникла давно, каже Олександр. Будує її з 2019 року. Спроєктувати екохатину, йому допоміг товариш, який за професією інженер-будівельник Сергій Стасюк.
З його слів, у такому будинку дуже багато плюсів — це теплоізоляція, шумоізоляція. Серед мінусів —— це горючість матеріалу, але, якщо його правильно оздобити та поштукатурити глиною з обох боків, то все буде добре, говорить Сергій Стасюк.
Для будівництва хати Олександр Гуч використав понад вісім сотень тюків соломи. Каже, що найліпше підходять снопи із жита, їх не люблять їсти гризуни. Дах облаштував з металопрофілю, встановив вікна і двері.
"Перший поверх — це всюди жито, а другий добирав різну солому. Є і вівсяна, і пшенична, бо були місця, обдерті, я вигрібав і заново затрамбовував іншу солому", — каже чоловік.
У хаті вже проведена електрика, встановлені розетки, під’єднане водопостачання та каналізування, облаштували теплу підлогу і утеплили стелю.
Як розповів Суспільному доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії луцького вишу Орест Пахолюк, серед переваг такого будинку – екологічність, вартість і швидкість будівництва. Говорить: повинно бути технологічне облицювання глини або її варто поновлювати щороку.
Завершити будівництво екохатини в цьому році, розказує Олександр, завадив брак грошей. Станом на середину серпня на зведення будинку витрати майже мільйон гривень. У перспективі власник планує встановити на даху сонячні панелі чи вітряка. Поки ж, каже, разом із дружиною на обійсті посадили сад, вирощують плодові дерева та сою.
Детальніше у сюжеті:
