Василю Кушніру – 83 роки. Ще малим волинянин був зв'язковим бійців української повстанської армії.
Суспільному чоловік розповів, як долучився до боротьби за незалежність України в дитинстві та як родина підтримує країну в сучасній війні з Росією.
Нині пенсіонер – керівник братства ветеранів ОУН/УПА. Чоловік живе у селі Піддубці. Його хату видно здалеку, біля обійстя майорить найбільший у селі український прапор.
Чоловік – син коваля. Пригадує: зв'язковим став виконуючи доручення батька. У вісім років разом зі старшим братом крав у німців патрони, коли ті окупували під час Другої світової рідні Затурці.
"Той німець, який стояв на чатах щось пішов за клуню, ми тоді до тих патронів підібралися і я собі по дві обойми в кишеньки і якраз німці виходять із бабиної хати. Старший брат до мене: тікаємо, і сам змотався у кущі", – каже Василь Кушнір.
Нині у Василя Григоровича – вісім онуків та три правнуки. Своїх нащадків, каже Кушнір, виховує у патріотичному дусі. Сімейна реліквія – вишитий рушник. Він був у сховку батьків Василя десятки років. Оригінал зберігається в музеї. Його копію у 90-их вишила дружина – Ольга Кушнір.
Частина родини Кушніруків зараз боронить Україну в лавах Збройних Сил. "Боротьба за незалежність триває досі", – каже Василь Григорович
З 2014-го року, каже донька пенсіонера Надія, 16 членів сім'ї служать у ЗСУ. "Це і сестра і брати і швагри. В Збройних Силах України. Один швагро загинув", – додає жінка.
Детальніше - у сюжеті Суспільного.
