21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови. Згадують людей, які боролися за право спілкуватися рідною мовою, та підтримували зникаючі діалекти. Говорять про те, що мова - це ознака культурної приналежності особи і її потрібно берегти.
Українська мова зазнала чимало гонінь і нищення ворогами. Це доводять документи, які видавалися монархами та радянською владою. 1627-го московський цар Михайло наказав книги українського друку зiбрати по церквах і спалити. У 1662 році його наступник Олексiй розпорядився спалити в державi усi примiрники надрукованого в Українi "Учительного Євангелiя" Ставровецького. 1672-го у Речі Посполитій видали указ про заборону тримати в себе вдома українську книгу. Цар Петро І забороняв друкувати українські книги у Чернігові та Києві. Такі ж заборони видавалися у 1755, 1766, 1775, 1786 роках. Катерина II заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянськiй академiї. Всього подібних документів нараховують більше 200.
Цьогорічне гасло свята – "Мови корінних народів важливі для сталого розвитку, побудови миру і примирення".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Львівщині школярі створюють ролики для боротьби із суржиком (ВІДЕО)
"40 відсотків людей у всьому світі не мають доступу до освіти мовою, якою вони спілкуються чи яку розуміють", – заявляють в ЮНЕСКО.
Сьогодні у штаб-квартирі організації в Парижі відбудуться дебати про важливість захисту мов.
Саме Генеральна конференція ЮНЕСКО започаткувала відзначення Міжнародного дня рідної мови 1999-го. 21 лютого обрали тому, що цього дня у 1952 році влада розстріляла демонстрацію студентів у Багладеш. Мітингувальники виступали проти урядової заборони вживати бенгальську мову.
